The ancient Eski Kermen is situated on the mountain tableland difficult of access. It is one of the oldest and the most picturesque cave towns in Bakhchysarai surroundings. Due to its imposing age and rare authenticity that allows feeling the atmosphere of antiquity in full, the medieval settlement, whose name means Old Fortress in Tatar, is reckoned among the most frequently visited archeological monuments of Crimea’s highlands.. The well fortified town-fortress was built by Byzantine residents in the late 6th century in order to protect approach to Chersonesus, which was Byzantine Empire’s main outpost on the Crimean Peninsula. Up to 30-meter-high forbidding sheer rocks surrounded Eski Kermen and served as its natural defense. In addition, massive stone walls towered in gorges’ upper reaches, which lead up to the city. Settlement’s fortification system consisted of the most fortified southern defensive center, situated at the main city gates, and of the northern patrol complex, which could be reached only by stairs through secret cave with hidden entrance. Casemates and rooms for guards who controlled approaches to Eski Kermen were situated right in front of the steeps. Town’s prosperity period started in the 10th century and lasted for almost three centuries. At that time its territory widened to nine hectares, and its population rose to three thousand people who were mainly occupied in gardening and farming. Eski Kermen became a large trade and handicraft center and an important administrative and political center of the Southeastern Crimea. It was a full-blown medieval town, built-up with rectangular quarters that were divided by wide streets. In addition to dwelling buildings, several surface and underground temples were situated there. In total, Eski Kermen numbered 350 caves, more than any other Crimean cave town. Most of them were used for household needs: as corrals and grocery stores. Separate network of caves served as a granary, whose reserves helped medieval town’s residents to withstand long sieges. Eski Kermen ceased to exist in 1299, when it was almost completely destroyed by Mongol troops. The town tried to recover, but a century later, the Mongol army destroyed remaining fortifications and ravaged it. Since then, the Eski Kermen is abandoned, and numerous caves gape in it as wounds. Despite its tragic fate, the city managed to preserve the remnants of many fortifications, temples, and residential estates cut in the rocks. Now it offers an opportunity to visit amazing stone houses and to walk through medieval streets. The Temple of Three Riders, carved into gigantic stone mass, is Eski Kermen’s structure of great interest and value. Fragments of fresco painting, dated to the 12th-13th centuries, survived on its walls. Ruins of another ancient temple – the Basilica, built fifteen hundred years ago – stand on the former central square of the cave town. One of Eski Kermen’s most interesting sights is a deep siege well, cut through the entire thickness of the rock. Stairs with 89 steps descended into its depth and lead to the cave, in which water arrived from sources at the foot of the plateau and accumulated. Getting here. Take a bus from Bakhchysarai to one of the villages neighboring Eski Kermen: Holmovka, Zalesnoye or Krasny Mak. Then, walk to the mountain plateau. http://discover-ukraine.info/

Ескі-Кермен (Стара фортеця) - місто розташоване на плато столової гори довжиною близько 1000 м і шириною до 170 м. Висота над рівнем моря – 400 м. Місто збудоване в VI ст. як міцна військова фортеця, а також центр торгівлі, ремесла й сільського господарства. До середини VII ст. було важливим політичним і адміністративним центром південно-західного Криму. У 787 р. захоплене хазарами, які зруйнували стіни й вежі цитаделі, після чого Ескі-Кермен втратив своє оборонне значення. Остаточно місто було зруйноване в 1288 р. ордою еміра Ногая. Головний хід у цитадель проходив дорогою, яка була прорубана в скельному масиві й робила кілька поворотів вздовж комплексу печерних казематів. Останні являли собою камери-бійниці, що підіймалися над дорогою й забезпечували військовий контроль над шляхом. Біля головних воріт розташований печерний храм склепінчастої форми, колони якого забезпечують функцію підтримання покрівлі. У районі головних воріт знаходяться також печерні поховальні споруди. По периметру плато у вапняковому масиві були споруджені численні фортифікаційні камери, які доповнювалися на окремих ділянках фортечними стінами. Більшість військових казематів мали вхідну частину, вирубані бійниці для стрільби та вивалу каменів; підтримувалися масивним опорним стовпом у центрі камери. Деякі з них поєднувалися один з одним спорудженими в скелі підземними ходами або поверхневими сходами. Обік кожного фортифікаційного вузла розташовувалися зернові ями, які також були висічені в гірському масиві. Після руйнування укріплень хазарами зернові ями були розширені й перетворені на камери для господарчих потреб. На північному краю плато був споруджений дозорчий комплекс, у якому поєднані підземні та поверхневі споруди. На сторожову вежу вів хід із сходами, вирубаними у вапняковому масиві. Одною з найцікавіших пам’яток підземного будівництва є унікальний водозбірник, розміщений обік стіни східного урвища. Він був збудований у VI ст. як важлива частина оборонної системи. В товщі скелі споруджені круті сходи з шести маршів, кожний з яких закінчується майданчиком з прорубаним у скелі вікном. Дев’яносто п’ять вапнякових сходинок приводять до водозбірника – десятиметрової гірничої виробки, в яку з покрівлі просочується вода. Імовірно, давні будівельники перехопили своєю виробкою невелике підземне джерело (до виходу води із скелі). Кількість води, що накопичувалася, сягала 70 м3 (нею були залиті шостий та п’ятий марші сходів). Місто мало кілька великих печерних храмів, причому для підтримання виробленого простору також застосовувались підпірні колони-цілики. Найбільшим печерним храмом Ескі-Кермена є єпархіальний собор "Судилище", який складається з чотирьох приміщень, розділених кам'яними колонами. Один з найбільш часто відвідуваних є Храм Трьох Вершників. Над цим храмом вище в скелі вирубана Успенська церква (XIII ст.) Загальна кількість підземних камер Ескі-Кермена – близько 400.

Eski Kermen – średniowieczne miasto-twierdza w zachodniej części Krymu na Ukrainie w pobliżu Bakczysaraju. Zajmowało 8,5 ha powierzchni, majac 1040 m długości i do 170 m szerokości. Zbudowano je na szczycie góry stołowej, ograniczonym urwiskami o wysokości do 30 m. Obecnie jest to najczęściej odwiedzane przez turystów skalne miasto Krymu, po Czufut Kale. Założone pod koniec VI w n.e. jako twierdza Cesarstwa Bizantyjskiego, istniało do końca XIV w. Historia miasta do X w jest słabo znana, była to mało znacząca twierdza i osada. Od X w następuje stopniowa rozbudowa miasta i wzrost jego znaczenia, z apogeum w XII i XIII w., kiedy liczba mieszkańców prawdopodobnie wynosiła 3000. W 1299 miasto zostaje zrujnowane przez wojska mongolskie pod dowództwem Nogaja i nie odzyskuje swojej świetności. W 1399 armia mongolska pod wodzą Edygeja zniszczyła odbudowaną osadę, która od tej pory pozostawała niezamieszkana. Zabytki Dobrze zachowane fortyfikacje z VI i XII wieków. Około 350 pieczar wykutych w skałach w obrębie miasta i około 50 poza miastem. Większość z nich powstała w XII – XIII w jako pomieszczenia gospodarcze, głównie zagrody dla bydła, rzadziej piwnice. Niewielka część (15%) jaskiń miała funkcje obronne lub sakralne. Ruiny trzynawowej bazyliki wielkości 24x13 m z końca VI w., znacznie rozbudowanej pod koniec XI w. Kompleks studni z VI w., złożony z 6 odcinków schodów z małymi platformami, zbudowanymi w celu mijania się tragarzy oraz końcowego korytarza długości 20 m prowadzącego do naturalnej jaskini, w której gromadziła się woda. Studnia działała do końca VII w n.e. Kilka cerkwi wykutych w skałach w XII – XIII w z licznymi freskami (obecnie bardzo zniszczonymi przez turystów).