The Kachi-Kalyon rock is one of the spurs of the inner ridge of the Crimean mountains, five miles to the south of Bakhchisaray. While there is no reliable information about the origin of its name, it is commonly believed to mean “cross ship”. People with vivid imagination can see something like a huge cross formed by natural cracks on the surface of the rock. Like many other Bytzantine fortifications, the Kachi-Kalyon fortress was founded in the 6th century AD. Its territory totals 3,7 acres. The slopes offering easier ascent still contain the remains of the defensive wall made of hewn stone blocks and the gate that was protected with a rectangular tower. The man-made chambers of the settlement are located in five natural grottoes and around them. There are about 150 rooms for various purposes; they used to be connected by terraces and staircases, but the wooden structures of the latter did not survive. Historians believe that the settlement was most actively developed in 7th-9th cc., when many churches, terraces, dwelling and utility rooms were built. There are traces of wine presses on the floor of many rooms, so there was probably a big wine-making complex in Kachi-Kalyon. Several grottoes were used as churches; there are Greek inscriptions, crosses, traces of burial vaults, and special priest benches in their walls. One of the collapsed pieces of rock contains a big shallow niche. Its relief (a cross embellished with vine design) indicates that it was probably a part of an apse of a small chapel. The Kachi-Kalyon monastery was founded in Byzantine period in 8th-9th c., probably by the iconodules. The main church of the monastery, the cave church of Saint Sophia, was built at the same time. This church was operating until 1778 when the Greeks left Crimea, and was later restored. It is an oval room (17,4 ft. long, 7,8 ft. high, and 7 ft. high) carved in an enormous chunk of rock. The apse is of horseshoe form, separated from the nave (the place for worshippers) by a chancel barrier of medium height. There are icon niches in the northern and southern walls, and a niche for the altar in the apse floor. Inside the church one can see the remains of ancient graves. There is also a burial vault cut in another big segment of rock next to the St. Sophia’s church; a circled cross is carved in its walls, symbolizing eternity. The vault is surrounded with ancient carved gravestones. In the 19th century the St. Sophia’s church was restored by a local nobleman G. Hvitsky and sanctified in the name of St. Anastasia. The other sacred place of Kachi-Kalyon is the spring bearing the name of the selfsame St. Anastasia the Deliverer from Potions, believed to help pregnant women. This spring is a small crack in the rock through which the water seeps out, filling a round baptismal font. Above the spring there are icon niches and a carved cross. A big old cherry tree grows in a rock cleft nearby. Christian pilgrims still put scraps of their clothes on its branches, believing in the magical power of the consecrated water and the tree. http://virtual.crimea.ua/

Качі-Кальон (Хрестовий корабель) — печерний монастир у Криму. Розташований між селами Баштанівка і Передущельне (Бахчисарайський район) у підніжжі скельного масиву на правому схилі долини річки Кача. Пам'ятка налічує 250 штучних печер різного віку і різного призначення (у тому числі господарського, виробничого, житлового, церковно-ритуального), вирубаних переважно у стінах 5 великих гротів природного походження. Печери монастиря містяться на відрозі Внутрішньої гряди на висоті 450–510 м над рівнем моря. Їх датують VI–VIII ст. Скеля, де розміщені печери, подібна до носа величезного корабля, причому зверху вона порізана тріщинами, що створюють зображення хреста (звідси й назва «хрестовий корабель»). Біля підніжжя скелі та по крутому схилу розкидані брили вапняку, деякі розміром з двоповерховий будинок. У брилах, що відокремилися від гірського масиву, помітні сліди гірничих виробок. У Качі-Кальонському гірському масиві нагромадження підземних камер зосереджено близько п'яти великих природних гротів. Частина печер розташована безпосередньо у гротах, деякі з них, очевидно, слугували церквами (на стінах знайдені висічені в породі хрести). Поміж гротами розташовані групи печер кількістю від 30 до 50, які вирубані у прямовисному скельному масиві й розміщені в кілька ярусів. Усі вони поєднувалися одна з одною терасами, лазами й сходами, які частково збереглися. З північного заходу скелю огороджувала стіна метрової товщини з тесаного каменя. Значна частина поверхні мису зайнята давнім цвинтарем. Збереглися надгробки у вигляді двоскатних плит та кам'яних «ящиків». Велика кількість вирубаних у скелі чавилень для винограду — тарапанів (у них одночасно можна було переробляти 250 т ягід) свідчить про виноробську господарчу специфіку поселення. Хоча ґрунтовних археологічних досліджень пам'ятки ще не проводилося, виявлені під час розкопок у найближчих її околицях археологічні матеріали дають підстави вважати, що розквіт поселення припав на 8—9 століття. Не пізніше 16 століття тут виник православний монастир (з ним пов'язують печерні церкви, рештки кладовища, а також руїни кам'яної огорожі), він проіснував до 1778 — до початку переселення християнського населення Кримського ханату до Північного Приазов'я. Від 1851 до 1921 тут діяв скит святої Анастасії. Cкит відновлений в 2005 році. Качі-Кальон є одним з найулюбленіших місць -Rope та -Base джамперів.

Kaczi-Kalon – średniowieczne skalne miasto zbudowane przez ludność grecką w zachodniej części Krymu na Ukrainie, leżące 8 km na południe od Bachczysaraju, koło wsi Basztanowka. Nazwa oznacza Krzyżowy Okręt. Kompleks znajduje się na stoku góry Fycki, wyraźnie poniżej partii szczytowej. Skoncentrowany jest wokół pięciu wielkich, półotwartych naturalnych jaskiń, zaś groty wykute są zarówno w ścianach tych jaskiń, jak i między jaskiniami. Pomimo dużych rozmiarów (25 ha, 118 wykutych grot) stanowisko to jest bardzo słabo rozpoznane archeologicznie, toteż daty powstania i poszczególnych faz rozwoju nie są pewne, podobnie jak charakter osady. Przypuszcza się, że w XI w n.e. lub trochę później powstał tu mur zabezpieczający istniejącą osadę rolniczą (nie obejmującą jednak całego dzisiejszego kompleksu). Z pism z XVI w. wiadomo, że istniał tu wówczas klasztor prawosławny, choć nie wiadomo na jakim obszarze i czy współwystępował z osadą rolniczą. Przypuszcza się, że klasztor ten powstał gdzieś pomiędzy XIII a XV w. Klasztor ów działał do 1778, później był reaktywowany w 1851 pod wezwaniem św. Anastazji i funkcjonował do kasacji przez władze komunistyczne w 1921. Charakterystyczna dla Kaczi-Kalon jest duża liczba (ponad 120 sztuk) struktur zwanych po rosyjsku tarapanami (kamiennych koryt, pras, w których miażdżono winogrona w celu uzyskania soku do fermentacji przy produkcji wina) , w których można było przetwarzać 250 ton winogron jednocześnie. Sugeruje to, że produkcja wina była istotną gałęzią tutejszej gospodarki. Wiek tych tarapanów nie jest pewny. Generalnie tego typu nagromadzenia wiąże się z okresem VIII-IX w n.e., ale Mogariczew kwestionuje wiarygodność takich datowań i sugeruje, że karapany mogły być znacznie młodsze (XV w). W całym kompleksie zachowało się pięć cerkwi i jedna kaplica. Większość z nich była wykuta w skale tylko częściowo, a reszta budowli wychodziła na zewnątrz skały i była murowana albo drewniana. Wśród tych cerkwi jest późnośredniowieczna cerkiew pw. św. Zofii o owalnym kształcie i rozmiarach 5,3x2,4 m oraz wysokości 2,15 m. Zachowały się greckie napisy z XVI-XVII w., nisze na ikony i szereg innych elementów. Po reaktywacji w XIX w. lekko przebudowana. Przy cerkwi zachowane resztki cmentarza z nagrobkami kamiennymi. Po kolejnej cerkwi pw. św. Anastazji zachowała się tylko absyda. Dwa obszary o powierzchni 1,5 ha i 0,2 ha były otoczone kamiennym murem, choć nie jest pewny ani jego wiek, ani funkcja (obronny?, cmentarny?).