Bolków Castle - a castle located in Bolków on the Castle Hill (Wzgórze Zamkowe, Polish), with a 396 metres, where the hillside is cut by the Nysa Szalona river, with a sharp precipice (with a sudden drop of 90 metres); the eastern side of the hill gradually lowers, taken up by the town. The castle is an upland stronghold, covering an area of 7600 m². The castle is located in Bolków (30 km to the north-west of Wałbrzych), Lower Silesian Voivodeship; in Poland. First mentions of the castle come from 1277, from the time of the reign of Bolesław II Rogatka, Duke of Legnica. The castle's current shape was only done so by various constructions in the sixteenth century, the famous Silesian architect Jakub Parr brought elements of the Renaissance into the castle's fortifications. After the construction and expansion, the castle had a total area of 7600 m², making it one of the largest castles in Silesia. In 1703, the castle in Bolków was bought by Cistercian monks from Krzeszów. After the laicisation of monastic property, the castle went to the State Treasury of Poland.

Назву Болькув легко переплутати з Больчув. Обидва містечка у Нижній Сілезії, поблизу Єленьої Гури, й там, і там є замки. До котрого із замків потрапите – не пожалкуєте. Але краще знати історію кожного, тоді просто вежі і стіни набирають індивідуальності й неповторності. Замок у Болькові височіє на замковому узгір’ї, над Шаленою Нисою – стрімкою прірвою, де перепад висот 90 метрів. А з пологого боку до замку підступає однойменне місто. Замок є типовим гірським укріпленням, чималим за площею (7600 м²). Збудований з місцевого каменю: у його мурах кристалічний сланець зеленого кольору і червоний сланець-піщаник. Замок виглядає, мов різнокольорове веретено. Його ви могли бачити у серіалі «Відьмак» (у 11 серії). Зараз тут розмістився Регіональний музей (філія Карконошського музею ), яким опікується місцеве лицарське братство Болькув (з 1995 р. ). Найбільш характерною ознакою замку є вежа з дзьобом, що височіє на зеленій сланцевій скелі. У нижній частині башти - колишня темниця. У ренесансній частині – музей. Легенда каже, що поміж замком Болькув і Свіни є тунель. Тунель навіть потрапив на німецькі купюри 1923 року. Місцева молодь не раз шукала таємного проходу і часто згадує про нього у театральних постановках з елементами прихованих любовних походеньок. У часи Болька ІІ замок був скарбницею. Але потім, подейкують, усі багатства перевезли до Праги. Під час наполеонських воєн росіяни зробили в підніжжі чималу дірку – але так ніяких скарбів і не знайшли. Якщо скарби й залишилися, то вони досі дуже добре заховані. 25-метрова вежа (тюремна) була зроблена в формі кола діаметром 12 м. У південно-західному напрямку вона дещо витягується і утворює так званий дзьоб. Діаметр підвального приміщення 15 м., а товщина стін, які звужуються до верху, - 4,5 м. Ймовірно, це одна з двох уцілілих башт, такого типу (із дзьобом) у Польщі (друга, яка, колись була житловою, є у частково вцілілому сусідньому замку Нєситно) і перший приклад такого будівництва. Ніс вежі дивиться у напрямку передбачуваного нападу. По дзьобі мали ковзати гарматні ядра, не завдаючи шкоди основні вежі. Він вирізняється навіть візуально – зроблений із брил жовтого і червоного пісковика. Подібні носаті вежі зустрічаються у Франції і Чехії. А тут таку форму намагався ввести Болько І. Вхід до вежі раніше був на рівні першого поверху, зараз – із дерев'яного кружганку. Низ вежі – темниця. Колись дістатись до неї можна було лише єдиним способом – пролетівши 10 метрів згори. Так скидали засуджених. Вижити було практично неможливо, хоч легенди розповідають про сильних духом і тілом, які облизували воду зі стін і жили у муках понад тиждень. Замок неодноразово брали в облогу. У 1345 році чеська армія під командуванням лицарів із Черней марно його штурмувала чотири рази. Не впав під час гуситських воєн. Здобув замок штурмом у 1463 році чеський король Георг, який витіснив із укріплення лицаря Яна із Черней. Лицар був відомий розбоєм і грабежами, що викликало незадоволення громадян, і, цілком можливо, самі вони здали замок, а лицаря повісили на вежі. У 1646 році замок зазнав знищення від шведського потопу. У ході бойових дій, в результаті інтенсивного артилерійського вогню (по замку здійснили понад 1800 пострілів), замок сильно постраждав. У 1703 році Болькув викупив Орден Цистерсів. З того часу про замок постійно дбали ченці і лицарі, так, як зараз це робить Лицарське братство Болькув. До Болькова можна приїхати будь-коли, він, і музей на Замку, відкриті для туристів. Але двічі на рік має дійсно непересічні події. Одна з них - Castle Party. Castle Party – це щорічний (проходить у липні-серпні) фестиваль готичної музики. Кажуть, що тоді в околиці дочиста розпродують усе, що має чорний колір, а найбільш дефіцитним товаром є чорний лак для нігтів. Друга подія – Фестиваль Мандрівників Три Стихії. Затяті мандрівники з усієї Польщі і не тільки збираються на замку, щоб переглянути фільми з подорожей, поділитись враженнями, взяти участь у цікавих майстернях. http://www.polscha.travel/

Na wzgórzu wznoszącym się nad brzegiem Nysy Szalonej na wysokość 396 m n.p.m. mieszczą się okazałe ruiny zamku z czasów Bolka I, księcia świdnicko-jaworskiego. Wzgórze od strony rzeki kończy się wysokim urwiskiem skalnym, a na jego przeciwległym zboczu rozwinęła się w XIII wieku osada, której prawa miejskie przyznano w 1276 roku. Zamek został wzniesiony prawdopodobnie w okresie lokacji miasta i razem z fortyfikacjami miejskimi tworzył jeden zespół obronny. Bolko I zakładając tu osadę odsunął w cień pobliski gród w Świnach, jednak zamek, który wzniósł w tym miejscu o wiele lepiej spełniał zakładane funkcje ochrony pogranicza księstwa od południa. Tak okazała warownia powstawała stopniowo. Najpierw wzniesiono tu wieżę kamienną oraz jeden budynek mieszkalny. Wieża powstała w miejscu najbardziej narażonym na ataki nieprzyjaciela - na południowym skraju wzniesienia. Wieża ta ma kształt koła a od południa kończy się ostrą krawędzią (dziobem), wykonana jest prawie w całości z miejscowego kamienia, jedynie dziób wzmocniony jest czerwonym piaskowcem. U podstawy grubość murów wynosi 4,5 a ku górze zwęża się do 3,5 metra. Wejście do niej prowadziło początkowo na wysokości drugiej kondygnacji po drabinie, obecne wejście, do dawnego lochu głodowego, zostało przebite przez poszukiwaczy skarbów w 1813 roku. W wypadku ostatecznego punktu obrony było to rozwiązanie powszechne - w razie konieczności wystarczyło bowiem zniszczyć drabinę, aby wieża stała się niedostępna. Z drugiej kondygnacji prowadził też pomost do kaplicy w stojącym obok domu mieszkalnym, dziś widoczne są już po nim tylko otwory na belki podtrzymujące. Od strony południowej wieża miała jeszcze pierwotnie obronny ganek. Zwieńczona była renesansową attyką. Po pierwszym etapie budowy zamek miał prawdopodobnie fortyfikacje drewniane, jednak było to prowizoryczne rozwiązanie, tylko czasowe. W latach 1301-1353 zamek rozbudowano nadając mu ostateczny planowany kształt. W tym okresie otoczono całość murem obwodowym z bramą wjazdową, w dziedzińcu wykopano głęboką studnię oraz znacznie rozbudowano budynki mieszkalne. Po bramie wjazdowej pozostały dziś już tylko ślady. Rządy w księstwie świdnicko-jaworskim były w ręku najpierw Bernarda a pod koniec rozbudowy Bolka II. Kiedy w 1353 roku zmarł Bolko II zamek przeszedł na wdowę po nim Agnieszkę a następnie na bratanicę Annę. Powierzyły one zamek jako lenno rycerzom swojego dworu. Przekrój podłużny zamku, widok od zachodu ze zbiorów Katedry Historii Architektury Polskiej Politechniki Wrocławskiej, pomiar z 1954 roku [źródło] w 1392 roku zamek znalazł się w rękach czeskich i ostatecznie przeszedł na własność rodów rycerskich. W czasie wojen husyckich król czeski Jan z Podiebradu zdobył warownię, a w 1462 roku zamek bolkowski zdobyli mieszczanie świdniccy i wrocławscy po ośmiodniowym oblężeniu z użyciem artylerii. Po tym wydarzeniu umocniono zamek i przebudowano bramę wjazdową. W XVI wieku właścicielami zamku była rodzina Salzów, którzy w 1540 roku rozpoczęli wielką przebudowę swojej posiadłości zlecając ją budowniczemu Jakubowi Parr. Obszar zespołu powiększono, na południe od zamku założono nowy duży dziedziniec otoczony murami z basztami przystosowanymi do broni palnej. Podobnej wielkości dziedziniec powstał od strony miasta, w umocnienia włączono tu starą basztę miejską sąsiadującą z zamkiem przebudowując ją w wielokondygnacjową basteję. W otaczającym dziedziniec murze umieszczono łączącą zamek z miastem furtę bronioną basteją. Również od północnego-wschodu w systemie obronnym znalazła się miejska baszta przebudowana na basteję. Z tej przebudowy pochodzą attykowe zwieńczenia budynków mieszkalnych zamku oraz renesansowe zwieńczenie wieży. W okresie wojny trzydziestoletniej w 1640 roku zamek był oblegany przez Szwedów, podczas ponownego oblężenia kilka lat później wojska szwedzkie zdobyły fortecę. W 1650 roku wojska cesarskie jednak odebrały ją Szwedom. Od roku 1703 zamek był w posiadaniu zakonu cystersów z Krzeszowa, a w 1810 roku przeszedł na własność rządu. Później w zamku urządzono muzeum. W okresie drugiej wojny światowej przy jednej z bastej zbudowano amfiteatr, na którym odbywały się wiece Hitlerjugend. Z końcem wojny bogate zbiory muzeum zostały wywiezione do Wierzchosławic, po czym prawdopodobnie rozgrabiły je wojska radzieckie.

Замок Болькув расположен в маленьком городке на юге Польши с одноименным названием, он возвышается над долиной реки Шалёна Ныса (Nysa Szalona) на холме высотой 396 над уровнем моря. Он был основан в XIII в. как опорный пункт на перекрестке важных торговых путей из Вроцлава и Легницы в Чехию и немецкую Саксонию. В 1276 г.город-крепость Болькув получил право на городское самоуправление (Магдебургское право), хотя тогда город назывался Гай (Gaj), видимо из-за большого лесного массива на склонах холмов у подножия Судетских гор. В 1312 г. свидницкий князь Бернард добавил к названию Гай слово Болькув в честь своего отца. С тех пор город назывался Болькув Гай, а потом просто Болькув. Из-за своего географического расположения Болькув регулярно страдал от войн, пожаров, эпидемий, наводнений и даже пережил три небольших землетрясения. Самое древнее упоминание о замке датируется 1227 годом во время правления Болеслава II Рогатки, также известного как Болеслав Лысый. Тем не менее, само появление готического замка связано с именем Болька I Сурового, в честь которого он и был назван. В этот период возникает, вероятно, клиновая башня «донжон», которая является единственным примером такого типа зданий в Польше. Её «прародителей» следует искать во Франции и Чехии, которые появились в этих странах в XIII веке. Высота башни сегодня составляет 25 метров. Немного севернее от расположения замка Болькув, произошло одно из ключевых сражений западного похода монголов 1236 – 1242 годов, получившее в истории название «Битва при Легнице». Это крупное сражение случилось 9 апреля 1241 года возле силезского города Легница между монгольской армией под командованием Байдара и объединенным польско-немецким войском князя Генриха Благочестивого. Битва закончилась полной победой монголов. Дальнейшее расширение замка приходится на период правления двух князей Бернарда и Болька II проводившееся поэтапно, что привело к объединению существующих построек в единый комплекс соединенных между собой при помощи внутренних и наружных коридоров и лестниц. В то же время происходит дальнейшее расширение крепостных ворот, а также наружных стен готического замка. В своей истории замок неоднократно был осажден. В 1245 году чешские войска четыре раза безуспешно штурмовали его мощные стены. Не был он также захвачен во время гуситских войн проходивших в Силезии. Но в 1463 году замок был взят штурмом чешским королём Йиржи из Подебрад, который назначает бургомистром этого города рыцаря Яна Чёрного. Рыцарь вскоре прославился разбоями и грабежами в окрестностях, что привело к тому, что замок был осажден и захвачен вроцлавскими и свидницкими мещанами в 1468 году, а сам рыцарь был повешен. Затем замок перешел под власть короля Венгрии Матвея Корвина, после смерти которого, замок достался Казимиру II, который впоследствии передает его королю Чехии. Вот какие необычные сделки с недвижимостью происходили в средневековье. Не успевал у замка появляться новый владелец, как тот в последствии передавал его уже другому лицу, либо имущество переходило по наследству или его просто выкупали и даже отбирали силой. Во время Тридцатилетней войны (1618 –1648) замок снова неоднократно подвергался нападениям. При штурме в 1646 году шведскими войсками замок понёс серьезные разрушения, среди оборонявшихся уцелевшими осталось всего около 100 человек. Окончательную форму замок получает в XVI веке. Расширение началось в 1540 году, и возглавлял ее известный архитектор Джеймс Парр. Возникает новый жилой дом, называемый «Домом Женщин». Следует также реконструкция старого жилого здания и придание ему ренессансного вида. В это же время идёт расширение внешних линий укреплений уже адаптированных к огнестрельному оружию, снаружи основных стен возникают дворы вместе с системой дополнительных оборонительных стен с бастионами. В общей сложности после реконструкции замок занимает площадь 7.600 м². Толщина стен замка доходит до 4.5 метров. В нижней его части находился «голодный бастион», в который, согласно легенде, заточали неверных жен. В период Северной польско-шведской войны 1655-1660 годов, король Речи Посполитой – Ян II Казимир, был вынужден скрываться в силезском замке Болькув, чтобы собрать ополчение и сторонников для последующей борьбы против шведской интервенции. В 1703 году проживавшие в замке четыре сестры из рода Цедлиц решили продать замок цистерианскому ордену из Кшешова, которые обосновали тут монастырь. В 1715 г. монахи сделали новую реконструкцию интерьеров замка. А в 1720, и 1724 г. мощные штормы произвели значительные разрушения главной башни и жилых помещений. 12 августа 1724 молния ударила в обеденный зал и сожгла портрет Болько II. В 1810 г. все имущество ордена Цистерцианцев Болькува и сам замок перешли в собственность казны прусского государства. В 1814 г. еще одна буря разрушила стены крепости. В дальнейшем, под воздействием времени и непогоды замок медленно продолжал разрушаться. А в 1885 году совет города даёт добро на частичную разборку стен. Между замком Болькув и укреплением Швинач, расположенным неподалёку, существовал подземный ход, который во время Второй мировой войны использовался немцами, так как оба объекта имели большое значение для нацистов. В обоих замках были обустроены штаб-квартиры военного завода, а в замке Болькув также находился научно-исследовательский центр и администрация секретных заводов компании Vereinigte Deutsche Maschinenwerke. В районе города существовало несколько филиалов лагеря Гросс-Розен, заключенные из которых работали на этих секретных объектах и которых потом расстреливали и закапывали в штольнях. Позднее, при отступлении фашистов все входы и выходы в подземные тоннели были взорваны и засыпаны песком. В последние годы частные искатели пытаются добраться до подземелий, но пока без особого успеха. Масштабная реконструкция и восстановление замка началось во второй половине XX века. Интенсивные реставрационные работы начались лишь в 1994 году после того, как крупная пивоваренная компания Польши – Piast, взяла данный замок под свою опеку. Сейчас в отреставрированной части находится небольшой музей. Летом возле стен замка проходят рыцарские турниры, организованные Рыцарским Братством замка Болькув, которое было создано в 1994 году, а также ежегодный крупнейший готический музыкальный фестиваль Польши - Castle Party. http://swim.by/