Książ (German: Schloss Fürstenstein) is a castle in Wałbrzych in Lower Silesian Voivodeship, Poland. It was built in 1288-1292 under Bolko I the Strict. It lies within a protected area called Książ Landscape Park, overlooks the Pełcznica River and is one of the city's main tourist attractions. The original fortification was destroyed in the year 1263 by Ottokar II of Bohemia. Bolko I, Duke of Świdnica and Jawor built a new castle between 1288 and 1292. Duke Bolko II of Świdnica died in 1368 without having children with his wife Agnes von Habsburg. After her death in the year 1392 King Wenceslaus IV of Bohemia obtained the castle. In 1401 Janko from Chociemice obtained the castle. The Bohemian Hussites occupied the castle between 1428-1429. In the year 1464 Birka from Nasiedla obtained the castle from the Bohemian crown. He sold it to Hans von Schellendorf. This second castle was destroyed in 1482 by Georg von Stein. In the year 1509 Konrad I von Hoberg (from 1714: Hochberg) obtained the castle hill. The Hochberg family owned the castle until the 1940s. The castle was seized by the Nazi regime in 1944 because the Prince of Pless Hans Heinrich XVII had moved to England in 1932 and become a British citizen; also his brother Count Alexander of Hochberg who was a Polish citizen and the owner of Schloss Pleß (today Pszczyna Castle), had joined the Polish army. Fürstenstein castle was a part of the Project Riese until 1945 when it was occupied by the Red Army. Countless artefacts were stolen or destroyed by the Soviets. It has been claimed that the castle was being outfitted as a future abode for Adolf Hitler.

Документована історія міста Ксьонж почалася з відновлення зруйнованої раніше фортеці свидницько-яворським князем Больком I. Пізніше замок переходив з рук в руки, і ці руки не завжди були благородними. Скажімо, серед власників замку були брати Шеллендорфи – відомі в Нижній Сілезіі розбійники. Протягом наступних ста років замок міняв своїх власників сім разів, аж поки в 1509 році його не купив Конрад Хохберг. Таким чином замок перетворився в головну резиденцію одного з найбільш багатих і впливових сілезьких родів. Під час Тридцятирічної війни фортецю неодноразово брали в облогу і захоплювали. У 1705 замок перейшов у власність Ернеста Максиміліана фон Хохберга, який перетворив його в казкову резиденцію в стилі бароко. У XIX столітті сім'я Хохбергів отримала титул герцогів, а замок почали відвідувати знамениті гості: майбутній президента США Джон Квінсі Адамс, цар Ніколай, імператор Франц Йосиф та інші знатні особи. У 1891 році завдяки вдалій шлюбній партії з Генріхом XV в сім'ю Хохбергів увійшла Марія-Тереза, яку звали також княжною Дейзі. Однак цей відомий шлюб не був тривалим і розпався після закінчення Першої світової війни. Перед Другою світовою війною сім'я Хохбергів втратила значну частину свого майна. У 1941 році княжну Дейзі виселили з резиденції. Під час другої світової війни були побудовані підземні переходи і коридори, які, вважається, були штаб-квартирою Гітлера. Нині замок Ксьонж з розкинутим довкола нього парком є третім за величиною замком у Польщі після Мальборка і Вавеля. Найбільшим і найбагатшим приміщенням замку є Зал Максиміліана - бальний зал. Його головною прикрасою є два розташованих один напроти одного каміни з невимовно багатою оздобою, а також кришталеві дзеркала над ними. Стіни і підлогу викладено мармуром, а люстри виготовлені з позолоченого липового дерева. До стін прироблено три невеликі галереї - місця для придворної капели. Однією з багатьох пам'яток замку Ксьонж є розташована поблизу стайня і стадо жеребців. Цей корпус було збудовано у XIX столітті і до 30-тих років XX століття використовувався в якості замкових стаєнь. Сьогодні в них живе 90 жеребців та 40 кобил сілезьської та англійської чистокровного порід. Поблизу замку розбита також пальмова оранжерея, створена Генріхом XV для Дейзі. Будівля оранжереї займає площу в 1900 квадратних метрів і в ній росте вісім десятків видів рослин з різних куточків світу. У самому замку, крім готелю, є також музей і культурний центр. Тут можна разом із групою пройтися по одному із тематичних маршрутів: Ксьонж Бароковий (30 хв), під час якого відвідувачів проводять через барокові зали замку; Слідами Хохбергів (50 хв), де можна, крім барокових залів, потрапити до перебудованих за часів Другої світової давніх кімнат у рамках нацистського таємного проекту «Гігант»; Шляхами Дейзі, де можна прогулятися не лише замком, а й терасами і парком, та інші маршрути. http://www.polscha.travel

Zamek w Książu wzniósł w latach 1288-1292 książę świdnicko-jaworski Bolko I. W zamierzeniu miał on kontrolować ważny trakt do Czech. W okolicy Książa w XIII wieku istniał znaczny system obronny, w skład którego wchodziło około siedmiu obronnych kaszteli (między innymi Świebodziec usytuowany około kilometra od Książa. Z racji swoich zalet obronnych i przygranicznego położenia Książ z jego twierdzą zwany był kluczem do wrót Śląska. Może jednak przed omówieniem zamku wypadałoby jeszcze na moment wrócić do czasów wcześniejszych. Otóż w miejscu gdzie obecnie stoi największa piastowska twierdza Śląska już wcześniej istniało jakieś założenie obronne. Tamten gród jednak został zniszczony prawdopodobnie w 1263 roku. Zamek Bolka I miał plan nieregularny, a bramę wjazdową umacniała kwadratowa wieża. Miejsce było pod tą budowlę wybrane doskonale - z trzech stron znajdują się wysokie urwiska pod którymi twierdzę opływa rzeka Pełcznica. Pierwsza murowana warownia Bolka I została rozbudowana przez Bolka II. Był on wnukiem Władysława Łokietka, podczas swoich długich, bo 42-letnich rządów znacznie umocnił on i tak już silne księstwo. Kiedy umarł ostatni ze śląskiej linii Piastów zamek przypadł jego bratanicy Annie, niedługo potem przeszedł w ręce Luksemburgów kiedy Anna poślubiła cesarza Karola IV. Kolejni właściciele rozbudowywali swoją rezydencję. W 1387 roku zamek przeszedł w ręce rodów rycerskich. W 1509 roku panami na zamku zostali Hobergowie, a Konrad Ernest Maksymilian w latach 1718-1724 znacznie rozbudował swoją posiadłość. Rozbudowa ta nadała zamkowi charakter barokowej rezydencji, niezwykle rozległej i bogatej. Kubatura samej głównej części wynosi 150 tysięcy metrów sześciennych. Podczas tej przebudowy powstała między innymi sala Maksymiliana z plafonem pędzla F.A. Schefflera. Sala ta została po zniszczeniach wojennych doskonale odtworzona. Przy przebudowie z czasów Konrada Ernesta Maksymiliana pracami kierował F. HammerSchmidt ze Świdnicy, z którym współpracował malarz F.A. Scheffler, rzeźbiarz J.G. Schenck i sztukator Ramelli. dotychczasowe założenie zostało powiększone o nowe skrzydła oraz powstał drugi dziedziniec. Zachowano wówczas w znacznej mierze części piastowskie. Z okresu przebudowy barokowej pochodzą dwie oficyny mieszkalne położone przy drodze oraz budynek biblioteki z głównym wjazdem i dwoma wieżami. Kolejna przebudowa z początków XX wieku zatarła pierwotne elementy. Stan ten pogłębiły prace prowadzone podczas drugiej wojny światowej mające na celu przystosowanie Książa na kwaterę Hitlera. Zniszczono wówczas znaczną część zabytkowych wnętrz. Pod zamkiem stworzono sieć tuneli, które od 1968 roku są udostępnione do zwiedzania. Przy ich kopaniu pracowali więźniowie filii obozu koncentracyjnego Gross-Rosen. Główny korpus zamku składa się z czterech skrzydeł otaczających tzw. Czarny Dziedziniec. Znajduje się tu rząd herbów kolejnych właścicieli poczynając od Piastów, kończąc na Hobergach. W całym tym głównym korpusie mimo licznych przebudów do dziś można odróżnić partie romańskie i gotyckie. Z budynków wyrasta potężna wieża wzniesiona za Bolka I, później kilkukrotnie nadbudowywana. Historia Książa jest w znacznej mierze historią Hobergów. Ród ten w 1846 roku zmienił nazwisko na Hochberg, a po przejęciu księstwa pszczyńskiego tytułowali się von Pless. Przedstawiciel tego rodu - Jan Henryk XV - zawarł małżeństwo z księżną Daisy. To głównie dla niej dokonał wspomnianej przebudowy w początkach XX wieku. Przepychem rezydencja mogła konkurować z siedzibami najzamożniejszych rodów Europy.

Ксёнз (пол. Książ) или Фюрстенштайн (нем. Fürstenstein) — крупнейший замок Силезии и третий по величине в Польше после Мальборка и Вавеля. Расположен на охраняемой природной территории неподалёку от Валбжиха. В XIII—XIV вв. замок служил резиденцией князей свидницко-яворских из дома Пястов. Его строителем считается Болько I Суровый (правил в 1287—1301). 30-метровый донжон и средневековые части замка возведены во второй половине XIV века. В 1392 г. отошёл к богемской короне, в 1428-29 гг. занят гуситами. С 1509 г. до конца Второй мировой войны замком владел графский род Хохбергов, который в середине XIX века также унаследовал от Асканиев права на княжество Пщиньское (герцогство Плесс). Во второй половине XVI века Хохберги обновили замок в соответствии с художественными вкусами эпохи Возрождения. В 1671-88 гг. Фюрстенштейн был восстановлен после Тридцатилетней войны. Итальянский зодчий Антонио Доменико Росси перестраивает южное крыло в стиле барокко. В продолжение XVIII в. в стилях барокко и рококо были переоборудованы почти все интерьеры. Во время Второй мировой войны германское командование включило замок в проект «Великан» (Riese), который предусматривал перенос немецких промышленных предприятий под землю. Многие интерьеры замка были утрачены, а под ним были вырыты два этажа (на уровне 15 и 53 метров под уровнем пола, соответственно). Власти социалистической Польши размещали в замке различные конторы. В настоящее время Ксёнз является «гвоздём» туристического маршрута «Замки Пястов». Идёт постепенное восстановление парка и интерьеров.

Parking Główny znajduje się 900 metrów od kompleksu zamkowego (około 12 minut pieszo). 33.00 PLN 23.00 PLN *(dla dzieci i studenci 4-26 lat) - Dzieci poniżej 4 lat - Każdy przełożony na 10 członków grup - Dla liderów grup wycieczek i przewodników uczestniczących w ich grupach - Kupując bilety ONLINE oszczędzasz 1 zł za bilet i unikasz kolejek

-

-

-