It’s impossible to imagine Kamenets-Podolsky without the famous old castle - a unique defense structure of XI-XVII centuries, built on a rocky headland near the narrow isthmus, through which there led a long main road to the Old Town. The stone fortifications of XI century, built on the even earlier ones, resemble less the present-day stronghold with 11 towers connected with the high walls. The remains of the ancient fortifications are found in various parts of the castle: in the Day tower - a fragment of wall with loopholes, and the remains of the small, oval tower – in the middle of the castle courtyard near the Laska tower. The first significant expansion of the castle took place during mid-late XIV-XV century, it began by Cracow voivode Spytko Melshtynskyy, who had possessed Kamenets for four years (1395-1399) and died in battle against the Tatars. In the middle of XV century the castle was replaned. The old towers were upgraded, 10 new ones were built (2 of them survived). The second reconstruction took place in the middle of the XVI century under the direction of military engineer and architect Job Pretfesa, who built the two towers - the New West and New East (over the old wells, which still exists today) and Polna Gates with bridge, which remnants have been recently found by restorers. At the beginning of XVII century with the advent of long-range artillery, the military expert Theophilus Shomberg built stone-earthen bastions, called the New Fortress, in front of the western facade of the castle. Castle in Kamenets-Podolsky Despite modernization, in 1672 Kamenets Castle was occupied by Turkish troops led by sultan Mohammed IV. The cause of the defeat of the Poles was not in the unreliability of the fortifications but in the historical conditions of the Rzeczpospolita, which at that time was unprepared to face a massive Turkish army. In the XVIII - XIX centuries on the north and south there were built two bastions, in the courtyard there were erected barracks buildings. But despite numerous reconstructions, the Castle is a unique architectural ensemble. Having visited the fortress, you will be convinced that everything in the fortress had been associated with the development of the military art. With the change of tactics and arms there were changes in fortress features. There are 11 towers in the Old Castle, connected with billows, Kamenets-Podolsky Castleand one single (water tower). The walls of the fortress are low and narrow, because the nature itself performs defensive functions. The fortress is situated on the high rocky isthmus, washed by the river Smotrich. Having built the fortress on the altitude of 25 meters, the architect had skillfully used the natural peculiarities and protected the city from the enemy attacks. http://ua-travelling.com

Кам'янець-Подільська фортеця - фортеця в місті Кам'янець-Подільський (Хмельницька область). Одне з семи чудес України, є Національним історико-архітектурним заповідником, занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО. Фортеця складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського - Старе місто, та «материком» і Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля. Існує проблема датування побудови фортеці - наразі не викликає заперечень існування фортеці в період Київської Русі, ідея про дако-римські першопочатки замку ще потребує вивчення. На підставі археологічних даних відомо, що на території сучасної фортеці в IX–XII ст. існував дитинець із земляним валом і дерев‘яною стіною, що захищав давньослов‘янське поселення Галицько-Волинського князівства. Дерев‘яні укріплення були замінені на кам‘яні після пожежі на рубежі XII-XIII ст. А вже в 1240 році орди Батия, розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів, більш ніж на сторіччя Кам‘янець перейшов під владу монголо-татар. Після поразки татар при Синіх Водах у 1363 році від війська великого князя Литовського Ольгерда, фортеця була передана у володіння племінникам князя. За правління литовських князів (1363-1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали Кам‘янцю "милостиню святого Петра". Внаслідок чвар між спадкоємцями після смерті Вітовта, на тривалий час Кам‘янець переходить у володіння Речі Посполитої (1434-1793), з невеликим тимчасовим проміжком входження до складу Османської імперії (1672-1699). У цей період фортеця набуває величезне стратегічне значення, стаючи центром польського воєводства і набуваючи статус королівського міста. У період польського панування замок набуває свого закінченого вигляду завдяки численним модернізаціям, головною з яких була перебудова замку в 1621 році під керівництвом інженера Теофіла Шомберга для пристосування його до артилерійської оборони. Під час турецько-польської війни (1672-1676) 25 серпня 1672 року після нетривалої облоги турки прийняли почесну капітуляцію Кам‘янця. Через 27 років Туреччина змушена була повернути Кам‘янець Польщі згідно Карловицького мирного договору. З цього моменту фортеця втратила своє ключове релігійне значення для християнства, проте польська влада продовжувала підтримувати її в бойовій готовності, асигнуючи кошти на її реконструкцію. У 1793 році Кам‘янець-Подільський офіційно було приєднано до Російської імперії, а в 1795 році він став центром Подільської губернії. Після закінчення російсько-турецької війни (1809-1812), коли кордони Росії значно розширилися на південь, Кам‘янець-Подільська фортеця втратила своє оборонне значення і виступала в якості виправного закладу. Перша світова війна знову нагадала фортеці про її військове призначення - в Кам‘янці знаходився штаб Південно-Західного фронту Росії. Під час Громадянської війни (1917-1923) у Кам‘янці багаторазово змінювалася влада: українські націоналістичні, більшовицькі, німецько-австрійські війська змінювали один одного. На нетривалий термін (лютий 1919-листопад 1920) Кам‘янець-Подільський навіть став столицею України після того, як Директорія й уряд УНР капітулювали з Києва. Завдяки неприступності, створеної спільним зусиллями людини і природи, за Кам‘янець-Подільської фортецею з середньовіччя закріпилася репутація "побудованої рукою Бога". Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло Смотрича (завширшки до 250 м), а людина спорудила високі стіни з амбразурами і обладнала їх потужними знаряддями (10 гармат і 1 тарасниця). Центральна частина фортеці, Старий замок, складає замкнутий неправильний чотирикутник кріпосних стін площею 1,5 га з вежами по периметру. З півдня (ліворуч від входу в замок) бастіон захищають: Папська вежа, вежа Ковпак, Тенчинська вежа, Ляська (Біла) вежа. З заходу (прямо від входу в замок) за оборону фортеці відповідають: Денна вежа, Нова вежа, Західна вежа. З півночі (праворуч від входу в замок) підступи до фортеці захищають: Чорна (Нова Східна), Лянцкоронська, Комендантська, Рожанка, Водна вежі. http://uateka.com

Kamieniec Podolski to miasto w zachodniej części Ukrainy (stolica Podola), położone nad rzeką Smotrycz (lewy dopływ Dniestru). Znane jest głównie z potężnej twierdzy, która rozsławiona została w Trylogii Henryka Sienkiewicza. Najstarsze pisemne wzmianki o Kamieńcu Podolskim pochodzą dopiero z połowy XIV wieku, jednak przypuszcza się, że pierwsze obwarowania powstały tu już w na początku naszej ery. Od kiedy powołano tu biskupstwo Kościoła katolickiego, miasto musiało zapewnić mu skuteczne osiągnięcie dominacji na tych terenach. Wkrótce potem wzniesiono tu potężną fortecę, która z uwagi na położenie zyskała miano baszty przedniej Europy oraz wschodniej bramy chrześcijan. Na przełomie XIV i XV wieku miasto kilkukrotnie przechodziło z rąk do rąk pomiędzy Polską a Wielkim Księstwem Litewskim. Dłuższa stabilizacja nastąpiła po 1430 roku, kiedy to Kamieniec został na stałe przyłączony do Polski. Wtedy też miasto podniesione zostało do rangi stolicy nowo utworzonego województwa podolskiego. Liczne przywileje oraz ulgi przyczyniły się do szybkiego rozwoju Kamieńca, a co za tym idzie także i wzmocnienia jego obwarowań, które skutecznie pozwalały odpierać liczne tureckie i kozackie ataki. Strategiczne położenie w zakolu rzeki Smotrycz oraz rozbudowana sieć fortyfikacji uczyniły z Kamieńca jedną z najpotężniejszych warowni ówczesnej Rzeczypospolitej. Po 1617 roku twierdza została ponownie rozbudowana co skutecznie zniechęciło do ataków wojska tureckie. Mimo to już 1672 roku miasto zostało zdobyte przez potężną i nowoczesną przeszło 100 tysięczną armię sułtana tureckiego Mehmeda IV (1642-1693). Kamieńca broniła wówczas zaledwie dwutysięczna armia stacjonująca na zamku. Pod panowaniem osmańskim Kamieniec wraz z całym z Podolem jak i województwem Bracławskim pozostawał do końca XVII wieku, kiedy to zgodnie z postanowieniami Pokoju w Karłowicach ziemie te ponownie wróciły pod panowanie Rzeczypospolitej. Trwałą pamiątką po turkach pozostał znajdujący się przy katedrze minaret. W XVIII wieku znaczenie strategiczne miasta znacznie spadło, a po rozbiorach Kamieniec znalazł się w granicach Rosji i stał się siedzibą guberni podolskiej. Mimo, że miasto nie powróciło już nigdy do Polski (poza krótkim okresem w czasie wojny polsko-bolszewickiej) to społeczność polska nadal stanowiła znaczną liczebność wśród mieszkańców Kamieńca. Obecnie potężna twierdza w Kamieńcu Podolskim stanowi jedną z najciekawszych i najczęściej odwiedzanych warowni na terenie Ukrainy. W jej skład wchodzą dwie odrębne budowle, Stary i Nowy Zamek. Charakterystycznymi elementami warowni są liczne wieże oraz baszty. Oprócz twierdzy w Kamieńcu znajduje się także kilka innych cennych zabytków. Najciekawsze z nich to m in. wzniesiony na przełomie XIV i XV wieku kamienny Most Turecki (Most Zamkowy), wybudowana w 1483 roku rzymskokatolicka katedra Świętych Apostołów Piotra i Pawła, XIV wieczny Ratusz Polski (Ratusz Lack), XVIII wieczny Pałac Czartoryskich, barokowy Kościół św. Mikołaja, cerkiew św Giegorija oraz średniowieczne obwarowania miejskie z licznymi bramami i basztami. http://navtur.pl

Free parking next to the castle Adults: 40 UAH Children: 20 UAH Tour with a guide: 200 UAH/group - Free Wi-Fi - Free audio guide (UA, RU, EN) - Free entrance for the children up to 6 years old Замовлення екскурсій: (03849) 9 13 64 museum.kp@gmail.com

-

-