The first castle was built probably in the XIII century as a knight manor, guarding the river Bystrzyca, but this is only an assumption, since the first mention of it comes from 1389, when the brothers Gawin i Wolfarth von Reichenbach sold part of the village with the castle. By the end of XIV century the village belonged to the family von Manov, von Glosse, von Aulock, von Bolze i von Schwarzenwalde. Then, in 1401 - 1468 years - to the family von Schindel. Over the next 200 years it belonged to members of families von Schellendorf, von Mühlheim i von Reichenbach. At the turn of the XVI and XVII centuries the bulding was expanded on the east side, in the same time changing the current part. The result was a renaissance palace with tower, covered with a gable roof. In the second half of the XVII century a gallery was built, but in the XVIII century it was immured in the upper floors, leaving only the arcades on the ground floor. In 1777 the facility received a new roof covering and a restored tower. In 1821 another reconstruction was carried out, this time in classic style. There also the adjoining manor appeared, which included a four-story palace with a tower from the side yard, a smithy and stables. In addition, some garden pavilion was built. From 1650 Ludwig baron von Monteverques became the castle's owner, he was a general and commander of the Silesian troops in the war with Turkey. In 1655 the general's widow married Hermann von Opersdorfa and so the estate was in the hands of this family until 1705. Then, by way of collateral, it became the property of Charles Ferdinand von Seher-Toss. Since 1771 Ernst Sigismund von Tschirsky und Bögendorf was an owner of the castle. In 1832, the son of Prussian King Friedrich Wilhelm II, Frederick William of Brandenburg bought Domanice from one of the descendants. From 1909 to 1945 the estate remained in hands of family of graphs Pukler. An interesting fact is that during the repair of the tower in 1910 documents from 1777, 1804 and 1852 were discovered. After World War II the building was nationalized. It lost some old very valuable German stained from XV and XVII centuries, that have been removed and taken to the National Museum in Wroclaw. Nowadays the palace belongs to the entrepreneur of Lower Silesia.

Перший замок був побудований, ймовірно, в XIII столітті в якості рицарської садиби, яка охороняла річцу Бистриця, але це тільки припущення, так як перша згадка про неї походить з 1389 року, коли брати Гевін і Вольфат фон Райхенбах продали частину села разом із замком. До кінця XIV століття село належала родині фон Манов, фон Глоссе, фон Аулок, фон Болце і фон Шварценвалде. Потім, в 1401 - 1468 роки, до родині фон Шіндель. Протягом наступних майже 200 років вона належала членам сім'ї фон Шілендорф, фон Мюхейм і фон Рейхенбах. На рубежі XVI та XVII століть було розширено будівлю зі східньої сторони, одночасно змінюючи частину існуючої. Результатом став ренесансний, покритий двосхилим дахом палац з вежею. У другій половині XVII століття створені галереї, але вже у XVIII столітті їх було замуровано на верхніх поверхах, залишивши тільки аркади на першому поверсі. У 1777 році об'єкт отримав нове покриття даху, також тоді відновили вежу. У 1821 році була проведена ще реконструкція, на цей раз в класичному стилі. Виникла тоді призамкова садиба, яка включала в себе чотириповерховий палац з баштою зі сторони двору, кузню і стайню. Крім того, був побудуваний садовий павільйон. Від 1650 року власником замку став генерал Людвіг барон фон Монтеверкес, командувач сілезьких військ у війні з Туреччиною. В 1655 році вдова генерала вийшла заміж за Германа фон Оперсдорфа і таким чином маєток знаходився в руках цього сімейства до 1705 року. Потім, в порядку застави, він перейшов у власність Карла Фердинанда фон Сехер-Тосс. З 1771 року власником був Ернст Сигізмунд фон Тсчірськи ун Будендорф. У 1832 році син прусського короля Фрідріха Вільгельма II, Фрідріх Вільгельм Бранденбурзький від одного з нащадків купив Доманіце. З 1909 до 1945 року маєток залишався в руках родини графів Пуклер. Цікавим фактом є те, що під час ремонту вежі в 1910 році було виявлено документи з 1777 року, 1804 і 1852 років. Після Другої світової війни будівля була націоналізована. Втратила деякі дуже цінні німецькі вітражі XV та XVII століть, які були зняті і доставлені до Національного музею у Вроцлаві. В даний час палац належить підприємцю з Нижньої Сілезії.

Pierwszy zamek powstał prawdopodobnie w XIII w. jako siedziba rycerska strzegąca brodu na rzece Bystrzycy, jednakże są to jedynie przypuszczenia, gdyż pierwsze wzmianki o nim pochodzą z 1389 r. kiedy to bracia Gawin i Wolfarth von Reichenbach sprzedali część wsi wraz z zamkiem. Do końca XIV w. wieś należała do rodzin von Manov, von Glosse, von Aulock, von Bolze i von Schwarzenwalde. Potem, w latach 1401 – 1468, do rodziny von Schindel. Przez kolejnych niemal 200 lat właścicielami byli członkowie rodzin von Schellendorf, von Mühlheim i von Reichenbach. Na przełomie XVI i XVII w. rozbudowano założenie od strony wschodniej, przebudowując jednocześnie część istniejącą. W efekcie powstał renesansowy, pokryty dwuspadowym dachem pałac z wieżą. W II poł. XVII w. powstały krużganki, jednak już w XVIII w. zamurowano je na wyższych kondygnacjach, pozostawiając jedynie podcienia parteru. W 1777 r. obiekt zyskał nowe pokrycie dachowe. Wtedy przebudowano również wieżę. W 1821 r. nastąpiła kolejna przebudowa, tym razem w stylu klasycystycznym. Powstał wówczas folwark przyzamkowy obejmujący czterokondygnacyjny budynek pałacowy z wieżą od strony dziedzińca, kuźnia i stajnia. Wybudowano także pawilon ogrodowy. Od 1650 r. właścicielem majątku był generał Ludwig baron von Monteverques, głównodowodzący oddziałów śląskich w wojnie z Turcją w 1655 r. Wdowa po generale wyszła za mąż za Hermanna von Oppersdorf i w ten sposób dobra znalazły się w rękach tej rodziny do 1705 r. Wtedy to, w drodze zastawu, objął je Carl Ferdinand von Seherr – Thoss. Od 1771 r. właścicielem został Ernst Sigismund von Tschirsky und Bögendorf. W 1832 r. od jednego z jego potomków Domanice kupił syn króla pruskiego Fryderyka Wilhelma II Friedrich Wilhelm von Brandenburg. Od 1909 do 1945 r. majątek pozostawał w rękach rodziny hrabiów von Pückler. Ciekawostką jest fakt, że podczas renowacji wieży w 1910 r. odkryto dokumenty z lat 1777, 1804 i 1852. Po II wojnie obiekt został upaństwowiony. Utracił wówczas m.in. ocalałą część bardzo cennych XV i XVI – wiecznych niemieckich witraży, które zostały wymontowane i przewiezione do Muzeum Narodowego we Wrocławiu. Obecnie pałac jest własnością dolnośląskiego przedsiębiorcy. http://www.residencenavigator.pl/

Первый замок был построен, вероятно, в XIII веке в качестве рыцарской усадьбы, охраняющей реку Быстрица, но это только предположение, так как первое упоминание о ней - 1389 год, когда братья Гэвин и Вольфат фон Райхенбах продали часть села вместе с замком. К концу XIV века село принадлежало семье фон Манов, фон Глосса, фон Аулок, фон Болце и фон Шварценвалде. Затем, в 1401 - 1468 годы - семье фон Шиндель. В течение последующих почти 200 лет она принадлежала членам семьи фон Шилендорф, фон Мюхейм и фон Рейхенбах. На рубеже XVI и XVII веков здание было разширено с восточной стороны, одновременно изменяя часть существующей. Результатом стал ренессансный, покрытый двускатной крышей дворец с башней. Во второй половине XVII века созданы галереи, но уже в XVIII веке их было замуровано на верхних этажах, оставив только аркады на первом этаже. В 1777 году объект получил новое покрытие крыши, также тогда восстановили башню. В 1821 году была проведена еще одна реконструкция, на этот раз в классическом стиле. Возникла тогда призамковая усадьба, которая включала в себя четырехэтажный дворец с башней со стороны двора, кузницу и конюшню. Кроме того, был построен садовый павильон. От 1650 года владельцем замка стал генерал Людвиг барон фон Монтеверкес, командующий силезских войск в войне с Турцией. В 1655 году вдова генерала вышла замуж за Германа фон Оперсдорфа и таким образом имение находилось в руках этого семейства до 1705 года. Затем, в порядке залога, он перешел в собственность Карла Фердинанда фон Сехер-Тосс. С 1771 года собственником был Эрнст Сигизмунд фон Тсчирськи ун Будендорф. В 1832 году сын прусского короля Фридриха Вильгельма II, Фридрих Вильгельм Бранденбургский от одного из потомков купил Доманице. С 1909 до 1945 года имение оставался в руках семьи графов Пуклер. Интересным фактом является то, что во время ремонта башни в 1910 году было выявлено документы с 1777 года, 1804 и 1852. После Второй мировой войны здание было национализировано. Потеряло некоторые очень ценные немецкие витражи XV и XVII веков, которые были сняты и доставлены в Национальный музей во Вроцлаве. В настоящее время дворец принадлежит предпринимателю с Нижней Силезии.