This palace is the most elegant and unusual palace on Crimea’s southern coast. Located in a remote picturesque place, surrounded by forest and mountains, the Massandra Palace, with its fanciful architecture, is reminiscent of a fairytale castle. With its construction beginning in 1881, it was being built for prince Semyon Vorontsov based on the blueprints of a talented architect Etienne Bouchard. Bouchard had planned an original building in the style of French castles at the time of Louis XIII. The palace was even called a ‘Little Versailles.’ The construction was stopped, however, only a year in because of the prince’s death. Construction resumed only in 1889, when the family of Russian emperor Alexander III purchased the building. Architect Maximilian Mesmaher maintained the size and general style of the building, but he substantially changed its look with new decorations; in effect, he transformed a knight’s castle into a wonderful palace. Though the new building was constructed for the emperor, it is missing gala halls and luxurious apartments for receptions - the palace was intended only for rest of the royal family and was divided into two parts: male and female. Its small, cozy rooms with low ceilings are decorated with marble fireplaces. Near the Massandra Palace was planted the most beautiful, English-style landscape park. In the park, you can explore marvelous alleys mysterious caves, take in the beauty of magnificent flowerbeds, and see many kinds of exotic trees. Emperor Alexander III never really got a chance to admire the palace, as he had died a few years before it was finished. In Soviet times, the castle was turned into a sanatorium called ‘Proletarian Health,’ used by those who were seriously ill with tuberculosis. In post-WWII years, it became officials’ summer residence: Stalin, Khrushchev, and Brezhnev all stayed here. Only in 1992, a museum dedicated to Alexander III was created on the first two floors. In its collection there are many unique items: chandeliers, a fireplace of brown marble, mahogany furniture, mirrors, and more. http://discover-ukraine.info/

Масандрівський палац — палац російського імператора Олександра ІІІ, пам'ятка архітектури XIX століття в смт Масандра на Південному березі Криму. Нині палац-музей — філія Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника. Будівництво палацу розпочалось 1881 року на кошти князя Семена Воронцова. Проектував палац у стилі часів Людовика XIII французький архітектор Етьєн Бушар. Після смерті князя в 1882 році роботи призупинилися. 1889 року масандрівський маєток разом із недобудованою спорудою придбав імператор Олександр ІІІ, який доручив академіку Максиміліану Месмахеру закінчити будівництво та оформити інтер'єр палацу. У 1892—1902 рокох спорудження палацового ансамблю продовжилося з внесенням багатьох змін в декор фасаду, виражений в стилі модерну, інтер'єр і планування парка. Будівництвом керував архітектор Оскар Вегенер. Робота була завершена вже по смерті імператора. Палац призначався для відпочинку, тому в ньому не було апартаментів для прийомів і парадних зал. Сім'я нового імператора Миколи ІІ проводила літо в Лівадійському палаці. До Масандри члени імператорської сім'ї приїжджали для прогулянок парком, а в палаці зупинялись для нетривалого денного відпочинку. Після Жовтевого перевороту в Росії, у 1929—1941 роках, палац використовувався як санаторій «Пролетарське здоров'я» для важкохворих на туберкульоз. У післявоєнні роки палац заселив інститут виноградарства і виноробства «Магарач», але вже 1948 року тут розмістилася державна дача, відома як «Сталінська». Тут відпочивали Сталін, Хрущов, Брежнєв. 1992 року в палаці відкрилася музейна експозиція, присвячена епосі Олександра ІІІ: тут представлено палацові інтер'єри другої половини XIX століття, предмети побуту і витвори мистецтва.

Głównym zabytkiem Massandry jest pałac carski. Początki założenia parkowo-pałacowego sięgają 1783 roku, gdy córka polskiego magnata, Lwa Potockiego, na zakupionym przez siebie terenie zbudowała rezydencję i park o powierzchni 80 ha. W latach 30. XIX wieku majątek ten przejął Michaił Woroncow. Jego syn w 1881 roku rozpoczął gruntowną przebudowę pałacu, który został silnie uszkodzony przez burzę. Pracami kierował architekt Bouchard. Śmierć właściciela wstrzymała roboty i doprowadziła do sprzedania majątku w 1892 roku carowi Rosji, Aleksandrowi III. Na jego polecenie architekt Mesmacher dokończył przebudowę pałacu w stylu neobarokowym, zachowując przy tym znaczną część neorenesansowego projektu Boucharda. W 1902 roku budowlę zakończono. Nowy car Mikołaj II Romanow preferował jednak pałac w Liwadii, więc pałac massandryjski używany był tylko okazjonalnie w czasie polowań czy wycieczek. Nigdy też car w nim nie nocował. Znaczna część projektów Mesmachera dotyczących wyposażenia wnętrz nie została zrealizowana. Po rewolucji bolszewickiej i ostatecznym upadku władzy białych pałac upaństwowiono. W latach 1929–1941 w pałacu mieściło się sanatorium dla gruźlików, a następnie wykorzystywano go aż do 1991 roku jako rezydencję wypoczynkową dla dostojników komunistycznych ZSRR. Od 1992 roku w pałacu działa muzeum prezentujące wnętrza i umeblowanie pałacowe. Wokół pałacu znajduje się niewielki zabytkowy park z dwoma wielkimi sekwojami o wysokości 47 m.