One of the greatest monuments of Kielce is Early Baroque Bishops Palace on Monastery Hill. It should be emphasized that the residence of the Cracovian bishops in Kielce is actually the only one, which has survived from the first half of the 17th century without any significant modifications. Over the centuries, the palace served many different functions and currently it is a seat of the National Museum. In order to allow it to serve both the citizens of Kielce and the tourists, as well as to enable it to play its role, required construction and maintenance works have been carried out. During the first stage, three portals of black marble have been executed, according to a design from the 17th century. Next stage consisted in the reconstruction of the retaining walls with armour stone plus the maintenance of the existing fragments and the execution of the northern terrace surface of calcite cobblestone. Additionally, the reconstruction of the garden stairs near the western loggia of the Palace has been executed. Moreover, the renovation of the terrace in front of the entrance to the Marshal Józef Piłsudski Sanctuary has been carried out. The activities included replacement of the majority of elements made of Kopulak sandstone with new ones: flooring, plinths, roofing, cladding, eastern and southern stairs with part of the arched part of the balustrade. The remaining parts have been dismantled, and after they have undergone reconstruction, they have been installed again - among others corner pillar of the balustrade and western stairs. http://www.furmanek.pl/

Палац в Кельце - літня резиденція єпископів Кракова. Архітектура палацу являє собою унікальне поєднання польських та італійських традицій і відображає політичні амбіції її засновника. В даний час в палаці знаходиться філія Національного музею з галереєю польського живопису. Палац був заснований єпископом Якубом Задзіком в 1637-1644 роках. Архітектором палацу був призначений Томмазо Пончіно Лугано - автор численних будівель в Кракові та Варшаві. За будівлею палацу був розбитий вишуканий італійський сад, оточений стіною з двома бастіонами. Один з бастіонів був пізніше перетворений в Порохову вежу. Основним акцентом фасаду є лоджії, прикрашені колонами з чорного мармуру. Палац в Кельце був побудований відповідно до «принципами італійської симетрії», а вежі і прикраси є голландської особливістю. У XVIII столітті палац був трохи змінений і розширений. Сад був реконструйований в модному французькому стилі, з'явилися теплиці, стайня, комора і пивоварний завод. Після націоналізації маєтку єпископа в 1789 році, палац був резиденцією для різних установ: перший технічний університет країни - гірська академія, а потім муніципалітет для місцевої влади. З 1919 по 1939 роки, а також в післявоєнні роки в палаці розміщувалося військове керівництво. У 1971 році за рішенням обласного відділення Національної Ради y палаці був відкритий музей. У вересні відбулося урочисте відкриття двох експозицій: галерея історичних інтер'єрів і «Дев'ять століть Кельце». У 1975 році палацу було надано статус Національного музею. Постійні експозиції музею включають західноєвропейський живопис 17-18 століть, польську живопис 17-20 століть, прикладне мистецтво, археологію, нумізматику.

Pierwsza wzmianka o obronnej osadzie datuje się na koniec XI w. Legenda mówi, że w Górach Świętokrzyskich polował książę Mieszko, syn Bolesława Śmiałego, który znużony znalazł w tym miejscu strumień ze smaczną wodą. Skosztowawszy jej poczuł się znów pełen sił. Obok rzeki znaleziono też wielkie kły, stąd nazwa osady i przecinającej je rzeki - Silnicy. Pierwszy udokumentowany zapis nazwy miejscowości znalazł się w Kronice Wincentego Kadłubka z roku 1213. Miasto, wielokrotnie niszczone przez najazdy tatarskie i oddziały książąt mazowieckich, w XII w. uzyskało zezwolenie na budowę umocnień. W latach 1637-1641 na zamkowym wzgórzu wzniósł wspaniałą budowlę słynny dyplomata, doradca Zygmunta III i Władysława IV, biskup Jakub Zadzik. Jest ona połączeniem wielkopańskiej rezydencji z elementami obronnymi. Zamek był otoczony murem ze strzelnicami, który flankowała Baszta Prochowa. Wieże frontowe zamku pełniły funkcje arsenału i więzienia. Zamek składa się z korpusu głównego oraz dwóch skrzydeł dobudowanych w XVIII w. Obecnie jest jednym z najcenniejszych zabytków architektury w Polsce. Jego komnaty od trzystu lat zachowały się niemal w niezmienionym stanie. Na głównej osi zamku jest Sala Rycerska z pierwotnym, modrzewiowym stropem. Podobny strop z 1641 r. posiada też Izba Wielka Stołowa, która dziś służy jako sala koncertowa muzyki dawnej. Nastrój podkreślają oryginalne meble z XVI, XVII i XVIII w. oraz obrazy pędzla najznakomitszych artystów, m.in. Dolabelli z 1641 r., J. Malczewskiego, A. Grottgera i S. Wyspiańskiego. Jest też Skarbiec, w którym można obejrzeć cenne eksponaty złotnicze. Jeden z portretów, dzieło osiemnastowiecznej szkoły włoskiej, przedstawia damę, której postać wywiera niezwykłe wrażenie. W szatach z czarnej koronki wygląda jakby zatrzymała się na moment, ale za chwilę znajdzie się wśród nas. Podobno starzy pracownicy muzeum widywali niekiedy o zmierzchu czarną damę przesuwającą się bezszelestnie w zamkowych komnatach. Znikała zawsze w ramach swego portretu.

Дворец в Кельце – летняя резиденция епископов Кракова. Архитектура дворца представляет собой уникальное смешение польских и итальянских традиций и отражает политические амбиции ее основателя. В настоящее время во дворце находится филиал Национального музея с галереей польской живописи. Дворец был основан епископом Якубом Задзиком в 1637-1644 годах. Архитектором дворца был назначен Томмазо Пончино Лугано – автор многочисленных зданий в Кракове и Варшаве. За зданием дворца был разбит изысканный итальянский сад, окруженный стеной с двумя бастионами. Один из бастионов был позже преобразован в Пороховую башню. Основным акцентом фасада являются лоджии, украшенные колоннами из черного мрамора. Дворец в Кельце был построен в соответствии с «принципами итальянской симметрии», а башни и украшения являются голландской особенностью. В 18 веке дворец был немного изменен и расширен. Сад был реконструирован в модном французском стиле, появились теплицы, конюшня, амбар и пивоваренный завод. После национализации имения епископа в 1789 году, дворец был резиденцией для различных учреждений: первый технический университет страны - горная академия, а затем муниципалитет для местных властей. С 1919 по 1939 года, а также в послевоенные годы во дворце размещалось военное управление. В 1971 году по решению областного отделения Национального Совета во дворце был открыт музей. В сентябре состоялось торжественное открытие двух экспозиций: галерея исторических интерьеров и «Девять веков Кельца». В 1975 году дворцу был присвоен статус Национального музея. Постоянные экспозиции музея включают западноевропейскую живопись 17-18 веков, польскую живопись 17-20 веков, прикладное искусство, археологию, нумизматику. Источник: https://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=10048#ixzz4QtAlhECZ

PLN 40.00 PLN 30.00 PLN 30.00 za osobe - Bezpłatny wstęp do ogrodu włoskiego - W sobotę wstęp na stałą wystawę jest bezpłatny - Muzeum za grosz - projekt dedykowany jest dla dzieci i młodzieży w wieku od 7 do 16 lat - Seniorzy, którzy ukończyli 60 lat, zdyskontowali wstęp na wystawy stałe i czasowe - The last visitors may enter the Museum 45 min before its closing time. - There is an elevator and a platform available for disabled people.

-

-

-