In around 1329, on a hill on the Guber river, the Teutonic knight erected a wooden fort (Rastenburg). It was raised on the charred remains of a Prussian fortified village Rast, captured by the Knights in the 13th century. Today that site is occupied by the fortified church of St George. The purpose of the fort and its crew was to defend that part of the Teutonic state against frequent Lithuanian attacks; Rastenburg was also a staging post in crusades to pagan Lithuania. The fort was twice conquered and burnt by Lithuanians, first by troops commanded by duke Olgierd in 1345, and two years later by duke Kiejstut. Each time it was reconstructed and the nearby settlement filled with new inhabitants. The Commander of Bałga, Johan Schindekopf, granted a charter to the settlement on 11th November 1357. At around the same time the construction of a brick castle located in the south-east corner of the town's fortified walls was undertaken. Originally the castle consisted of three wings closed to the east by a wall with a gate. The great hall contained a refectory, rooms for the Teutonic official - procurator, and a chapel. The castle was surrounded with a wall with three corner towers and a gatehouse leading to the town. The castle and the adjacent manor contained a kitchen, a brewery, a mill, a bakery, a granary, a storehouse, an armoury, a powder magazine, a chapel and a dungeon. During the Thirteen Years' War, in 1454, the burghers overpowered the castle. They imprisoned and then executed the Order's Procurator Wolfgang Sauer. After 1525, in Ducal Prussia, the castle was turned into a seat for the local administration official known as a starosta. At the end of January 1945, after the town had been seized by the Red Army, the castle as well as most of the old town of Kętrzyn were burnt. The castle was reconstructed in 1962-1967. The external appearance of the castle was reproduced according the19th century drawings made by C. Steinbrecht, which meant that the castle regained its Gothic style. At present the castle houses the Wojciech Kętrzyński Museum, the Municipal Library and the Zamek Cultural Centre. The Museum collects exhibits connected with the history of the town and region. There are many arts objects, examples of craftsmanship and exhibits recording the town's history and documents from archives, which were preserved in the early post-war years by Zofia Licharowa, who organised the museum. Many historically priceless objects were saved from being damaged or dispersed. They also included parts of interior decoration in palaces and mansions near Kętrzyn, objects from damaged and looted churches, the town council's archives, and remnants of the pre-war collections of the Heimatenmuseum Rastenburg and the Prussia Museum in Königsburg. The Museum holds three permanent exhibitions: Wojciech Ketrzyński 1838-1918, Kętrzyn-Rastenburg 19th and 20th century - a forgotten image, and Palaces and manors in the administrative district of Kętrzyn. The castle also houses an interesting collection of Gothic sculpture, furniture of the 17th-19th century, a collection of epitaphs and funeral banners, including a child's funeral banner of three-year old Botho zu Eulenburg, dating back to 1667, which is a unique exhibit in Europe. The museum library and archives contain a rich collection of books on religious matters and a collection of documents from the former town council's archives. In front of the castle there is a commemorative plaque, which reminds of the meeting of two Polish generals, J.H. Dąbrowski and J. Zajączek, who commanded Polish troops under the French emperor, Napoleon I Bonaparte. The generals and their soldiers arrived in Ketrzyn on 21st June 1807 after the battle at Frydland on 14th June 1807. http://www.szlak.zamkigotyckie.org.pl/

Близько 1329 року на високому пагорбі над річкою Губер хрестоносці спорудили дерев'яну прикордонну заставу (Растенбург). Побудували її на попелищі зайнятого ще в XIII столітті старопрусского укріпленого поселення Раст. Сьогодні на місці стародавніх укріплень височать пристосовані до оборони готичний костел св. Ежи (Sw. Jerzego). Завданням прикордонної застави і розміщеного в ній гарнізону було захищати цю частину підбитих хрестоносцями земель перед частими набігами литовців. Тут затримувалися на відпочинок війська Тевтонського ордена під час походів на Литву. Прикордонна застава була двічі захоплена і спалена литовцями - перший раз військами князя Ольгерда в 1345 році і вдруге військами князя Кейстута в 1347 році. Зруйновану заставу кожен раз ретельно відбудовувалі, а сусіднє при ній поселення знову заповнювалося новими людьми. Поселення отримало міські права 11 листопада 1357 роки від комтура Бальга Йоганна Шиндекопфома (Johan Schindekopfа). Передбачається, що в цей же час в південно-східному куті оборонних стін почалося будівництво нового трикрилого кам'яного замку. Західне крило було обнесено високим муром. У ній знаходилися головні ворота. У північному крилі містилися презентабельні зали: трапезна, капела (каплиця) і житлові кімнати Тевтонський службовців - прокурорів. В інших крилах замку і в прилеглих до них фільварків розміщувалися кухня, пивоварня, пекарня, млин, комора (зерносховище), арсенал і в'язниця. Замок був оточений оборонними стінами і укріплений трьома кутовими вежами. Під час тринадцятирічної війни в 1454 році городяни зайняли замок, заарештували, а потім убили тодішнього прокурора Вольфганга Зауера (Wolfganga Sauer'a). Після 1525 року замок став місцеперебуванням князівських старостів. В кінці січня 1945 роки після заняття Кентшина радянськими військами, замок, і велика частина старого міста, були спалені. Відновили замок в готичному стилі в 1962 - 1967 роках за малюнками художника XIX століття Архітектора Конрада Штейнбрехта (С. Steinbrechta). Зараз в замку розмістилися Музей імені Войцеха Кентшіньскего, міська бібліотека і Центр культури "Замек". У музеї зібрані експонати, пов'язані з історією міста і регіону. Величезну частину займають предмети художнього ремесла і архівні матеріали, зібрані, забезпечені і розроблені в перші повоєнні роки засновницею музею Зофією Ліхаревою. Завдяки цій жінці збереглися багато предметів, які вже в ті роки мають музейну цінність. Це було обладнання навколишніх палаців і поміщицьких маєтків, предмети культу з спалених і розграбованих храмів, архів магістрату (міського управління), частина довоєнної колекції Колекції Гейматмузеум Рфстенбург (Heimatmuseum Растенбург) і Пруссія - Музеум (Пруссія музей) з Кенігсберга. Сьогодні в музеї експонуються три постійні виставки: 1. Войтех Кентшіньски 1838 - 1918 2. Забутий вигляд міста - Кентшин - Растенбург XIX - XX ст. 3. Палаци і садиби Кентшіньского повіту. Тут знаходиться дуже цікава готичне різьблення по дереву, меблі XVII - XIX століть, колекція епітафій (надгробних плит з написами) і похоронних хоругв. Серед хоругв є одна унікальна, дитяча з 1667 року належить трирічному хлопчикові Бото цу Ойлеібург. У музейній у бібліотеці знаходяться найбагатше зібрання релігійних книг і документів з давнього міського архіву. Перед замком висить меморіальна дошка, що увіковічує зустріч польських загонів під командуванням генерала Яна Генрика Домбровського (Jana Henryka D№browskiego) і генерала Юзефа Заячка (Jozefa Zajaczka). Зустріч пройшла в Кентшині 21 червня 1807 року після битви під Фридландом.

Pierwotnie istniała tutaj strażnica drewniana. Wznieśli ją na miejscu starej pruskiej osady Rast nad rzeką Guber Krzyżacy około 1329 roku, a niedługo potem, w latach 1360-1370, zastąpili murowanym zamkiem. Był siedzibą prokuratora a później urzędów i załóg krzyżackich, stanowił bazę wypadową na Litwę. Równocześnie z budową zamku wzniesiono mury miejskie. Materiałem użytym do budowy była cegła, założenie o planie zbliżonym do kwadratu posiadało trzy skrzydła, a od strony zachodniej zamknięty jest murem kurtynowym, w którym mieści się brama wjazdowa. Charakterystyczny był brak przedzamcza i wieży, choć na narożach miał trzy baszty. Zamek uległ kilku przebudowom - najpierw w 1528-1529 roku, potem w latach 1559-1566, a w 1622 roku na dziedzińcu wzniesiono małą cylindryczną wieżę z klatką schodową. Na wysokości stropu parteru dziedziniec obiega drewniana galeryjka. W XVII wieku zamek uległ zniszczeniu, a w czasie odbudowy obniżono skrzydło północne, dotychczas najwyższe, do poziomu pozostałych skrzydeł. Poważnych przeróbek dokonano w okresie przedwojennym w celu adaptacji na cele mieszkaniowe i biurowe - przede wszystkim przebito nowe duże otwory okienne. Podczas II wojny światowej pożar zniszczył wszystkie drewniane elementy zamku, ogromnym zniszczeniom uległy także mury. Odbudowano zabytek dopiero w latach 1962-1967, w obiekcie znalazło miejsce muzeum i dom kultury z biblioteką.

Около 1329 года на высоком холме над рекой Губер крестоносцы воздвигнули деревянную пограничную заставу (Rastenburg). Построили её на пепелищах занятого ещё в XIII веке старопрусского укреплённого поселения Раст. Сегодня на месте древних укреплений возвышается приспособленный к обороне готический костёл св. Ежего (Sw. Jerzego). Заданием пограничной заставы и размещённого в ней гарнизона было защищать эту часть подбитых крестоносцами земель перед частыми набегами литовцев. Здесь задерживались на отдых войска тевтонского ордена во время походов на Литву. Пограничная застава была дважды захвачена и сожжена литовцами - первый раз войсками князя Ольгерда в 1345 году и второй раз войсками князя Кейстута в 1347 году. Разрушенную заставу каждый раз тщательно отстраивали, а близлежащее при ней поселение опять заполнялось новыми людьми. Поселение получило городские права 11 ноября 1357 года от комтура Бальги Иоганна Шиндекопфа (Johanа Schindekopfа). Предполагается, что в это же время в юго–восточном углу оборонительных стен началось строительство нового трёхкрылого каменного замка. Западное крыло было обнесено высокой стеной. В ней находились главные ворота. В северном крыле помещались презентабельные залы: трапезная, капелла (часовня) и жилые комнаты тевтонских служащих - прокуроров. В остальных крылах замка и в прилегающем к нему фольварку размещались кухня, пивоварня, пекарня, кладовая, мельница, амбар (зернохранилище), арсенал и тюрьма. Замок был окружён оборонными стенами и укреплён тремя угловыми башнями. Во время тринадцатилетней войны в 1454 году горожане заняли замок, арестовали, а потом убили тогдашнего прокурора Вольфганга Зауера (Wolfganga Sauer'a). После 1525 года замок стал местопребыванием княжеских старостов. В конце января 1945 года после занятия Кентшина советскими войсками, замок, и большая часть старого города, были сожжены. Восстановили замок в готическом стиле в 1962 - 1967 годах по рисункам художника девятнадцатого века Архитектора Конрада Штейнбрехта (C. Steinbrechta). Сейчас в замке разместились Музей имени Войцеха Кентшиньскего, городская библиотека и Центр культуры "Замек". В музее собранные экспонаты, связанные с историей города и региона. Огромную часть занимают предметы художественного ремесла и архивные материалы, собранные, обеспеченные и разработанные в первые послевоенные годы основоположницей Музея Зофией Лихаревой. Благодаря этой женщине сохранились многие предметы, уже в те годы имеющие музейную ценность. Это было оборудование окрестных дворцов и помещичьих имений, предметы культа из сожжённых и разграбленных храмов, архив магистрата (городского управления), часть довоенной коллекции Коллекции Гейматмузеум Рфстенбург (Heimatmuseum Rastenburg) и Пруссия - Музеум (Prussia Museum) из Кенигсберга. Сегодня в музее экспонируются три постоянные выставки: 1. Войтех Кентшиньски 1838 - 1918 2. Забытый облик города - Кентшин - Rastenburg XIX - XX в. 3. Дворцы и усадьбы Кентшиньского повята. Здесь находится интереснейшая готическая резьба по дереву, мебель XVII - XIX веков, коллекция эпитафий (надгробных плит с надписями) и похоронных хоругвей. Среди хоругвей есть одна уникальная, детская с 1667 года, принадлежащая трёхлетнему мальчику Мальчику Бото цу Ойлеибург (Botho zu Eulanburg). В музейной библиотеке находится богатое собрание религиозных книг и документов из давнего городского архива. Перед замком висит мемориальная доска, увековечивающая встречу польских отрядов под командованием генерала Яна. Генрыка Домбровскего (Jana Henryka D№browskiego) и генерала Юзефа Заёнчка (Jozefa Zajaczka). Встреча прошла в Кентшине 21 июня 1807 года после битвы под Фридландом. http://www.szlak.zamkigotyckie.org.pl/