Olesko Castle is located within the borders of the present-day Busk Raion in Ukraine. The first historical records of the castle are in a document dated 1327, when Pope Boniface IX gave Halych, a Catholic bishop, this castle as a gift. It is located about seventy-five kilometers from Lviv, the largest city in western Ukraine. Olesko Castle, oval in shape, stands on top of a small hill, about fifty meters in height. A moat and a wall surrounds it, which serves as a defence for the castle. The castle is also surrounded by a dense swamp. The land that the castle sat on changed ownership many times. It was originally on the border of land of Volhynia and land of Lviv. The castle was, at different times, owned by Poland, Lithuania, and Hungary. It became a political landmark in the 14th century when movable borders between the three aforementioned countries ran through its territory. Battles for ownership of the castle were constant. A deep well in the basement of the castle was used as an escape route for besieged prisoners. In the 15th century, the castle was changed from being a defense point, to simply a getaway for aristocracy. In 1605, the castle was bought by the nobleman Jan Daniłowicz h. Sas, a wealthy local landowner and Voivode of the Ruthenian Voivodeship. It was then sold to the family of Koniecpolski. The new owners, whose main residence was in Zhovkva, treated the castle poorly, and only in 1682 the castle was renovated by Jan III Sobieski, who bought the complex from Stanislaw Koniecpolski for 400 000 zlotys. In early 18th century, Olesko was bought by the family of Rzewuski, and its collection of antiques was moved to another castle the Rzewuscy owned, Pidhirtsi Castle. The castle is perhaps most famous for being the birthplace of the Polish king Jan III Sobieski, the hero of the Battle of Vienna. He often lived there, and collected many of the artworks displayed in the present-day museum. Another Polish king, King Michał Korybut Wiśniowiecki, was also born here. It is also said that Bohdan Khmelnytskyi, the most prominent leaders of Ukrainian Cossacks spent his childhood years here.\ The castle was restored in the late 16th to the early 17th centuries. Paintings and mosaics were brought in to decorate the different rooms of the castle. The castle was remodeled in the Italian Renaissance style, which was popular at that time. In 1838, an earthquake rocked the castle, partly destroying some areas. In 1882, the castle, regarded as a Polish national monument was bought by the Committee of Preservation of the Olesko Castle, which led to a restoration in 1892. Both World War I and World War II affected the castle negatively, undoing previous restoration work. In 1956, the castle was struck by lightning. The castle was restored again, beginning in 1961 and lasting until 1985. Today, it is a museum, displaying the collections of antique furnishings and art dating from the 16th-17th centuries. It also features sculptures, paintings, still lives, applied arts, tapestries, period weapons, and objects used in everyday life at the time. Its collection is regarded as one of the richest treasury of Polish art outside borders of Poland. The castle is a part of the "Golden Horseshoe", a ring of three castles nearby each other: Olesko, Pidhirtsi, and Zolochiv Castles.

Олеський замок є, можливо, найвідомішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію. Вперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. У XV–XVІ ст. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських. Олеський замок відомий у польській історії тим, що 1629 року тут народився онук Даниловича, майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський, за часів правління якого замок отримав статус королівської резиденції. Згідно легенди про народження цього одного з найвизначніших польських королів і полководців, майбутній король народився під час грози, окрім того, на замок тоді напали татари; і в той момент, коли бабка повитуха поклала немовля на мармуровий стіл, вдарив дуже сильний грім, і стіл розколовся навпіл, після цього одразу ж з'явилося пророцтво про те, що новонароджений буде незвичайною людиною. У своїй подальшій історії замок багато разів потерпав від руйнацій: декілька пожеж і сильний землетрус 1838 р. спричинили руйнування мурів замку. Не менше пошкодили його і самі власники – після того, як в одній з кімнат знайшли замурований скарб, почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, руйнувалися каміни, знімалися підлоги. На кінець XIX ст. Олеський замок перетворився практично на руїну. За зібрані в 1882 р. львів'янами кошти замок викупили, і він перейшрв у власність держави. До 1939 р. замок використовувався як сільськогосподарська жіноча школа. Коли Галичина була приєднана до СРСР, у замку організували табір польських військовополонених, у роки Другої світової війни тут розміщувалися військові склади. Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї представлено: галицько-волинський іконописний живопис ХV–XVIII ст., український портретний живопис XVI–XVIII ст., європейське малярство XVII–XVIII ст., львівську скульптурну школу XV–XVIII ст., різноманітні європейські інтер'єри, а також унікальна колекція творів одного з найталановитіших європейських скульпторів ХVIII століття – Йогана Георга Пінзеля.

Olesko jest niewielką miejscowością (ok. 2 tys. mieszkańców) położoną 75 km na wschód od Lwowa, przy trasie M06 prowadzącej z Lwowa do Kijowa (przez Równe, Żytomierz). Największą atrakcją turystyczną tej miejscowości jest zamek, który z racji swego położenia na wzgórzu jest bardzo dobrze widoczny. Zamek w Olesku pochodzi z XIII-XVIII wieku. Pierwsze wzmianki o zamku położonym na samotnym wzgórzu pośród nieprzebytych bagien pochodzą z 1327 roku. W 1390 roku zamek w Olesku wymieniony jest w bulli papieża Bonifacego IX - zamek został nadany biskupowi Halickiemu. W XIV wieku Olesko często przechodziło z rąk polskich w litewskiej odwrotnie. W 1431 roku zamek w Olesku wraz z zamkami w Krzemieńcu i Zbarażu zostaje zdobyty przez stronników Świdrygiełły. Rok później zamek zdobywa Władysław Jagiełło. W 1441 roku król Władysław III Warneńczyk za zasługi w obronie Ziem Ruskich przed Tatarami przekazał zamek w Olesku wraz z okolicą Janowi Sienińskiemu. W posiadaniu Sienieńskich zamek znajdował się do 1511, kiedy to drogą wiana przeszedł w ręce rodziny Herburtów i Kamienieckich z Odrzykonia. Rok później zamek został zniszczony przez najazd tatarski a następnie odbudowany przez Fryderyka Herburta. W 1605 roku Olesko przeszło w ręce ruskiego magnata Jana Daniłowicza, który w rozbudowanym zamku założył swoją rezydencję. W 1636 roku wygasł ród Daniłowiczów a ich dobra odziedziczył Jakub Sobieski, ojciec Jana III. W 1637 roku na zamku w Olesku przychodzi na świat przyszły król Polski Jan III Sobieski. Sobiescy nie za dużo czasu spędzają w Olsku, ich ulubioną rezydencją jest Żółkiew. W XVII wieku zamek mocno ucierpiał w wojnach z kozakami i tatarami. W 1725 roku Konstanty Sobieski sprzedał Olesko Rzewuskim, którzy doprowadzili zamek do ruiny, a najcenniejsze rzeczy z zamku wywieźli do pobliskiego pałacu w Podhorcach. Mimo kilkakrotnej zmiany właścicieli zamku niestety nie udaje się nikomu go odbudować. 1882 roku zamek jako "Pamiątkę narodową" przejmuje polski komitet opieki nad zabytkami w Olesku, twierdza stała się własnością narodową Galicji. Od tego czasu trwały prace nad przywróceniem budowli dawnej świetności. Przerwała je I wojna światowa w wyniku której zamek ponownie mocno ucierpiał w wyniku działań zakwaterowanych w nim wojsk rosyjskich. Duża liczba dzieł sztuki została wywieziona do Rosji. W okresie międzywojennym polskie władze podjęły się kolejnej próby odbudowy zamku. Podczas II wojny światowej zamek ponownie został zniszczony. W latach 1965-1975 przeprowadzono gruntowną renowację i odbudowę zamku, po której otworzono w obiekcie muzeum - filię Lwowskiej Galerii Sztuki. Obecnie w zamku znajdują się zbiory malarskiej sztuki użytkowej X-XIX wieku, starodawne rzeźby w drewnie, meble, gobeliny. Zamek otacza malowniczy park. Obok zamku znajdują się budynku XVIII wiecznego klasztoru kapucynów w których obecnie przechowywane są zbiory Lwowskiej Galerii Sztuki. www.tafel.pl

Parking FREE in front of the castle Adults: 20 UAH (the price of the excursion - 50 UAH) Children: 5 UAH (the price of the excursion – 30 UAH) Students of secondary school and higher educational institutions of Ukraine: 10 UAH (the price of the excursion - 30 UAH) For 2 adults accompanying a group of children entry is free. info@grydnycia.lviv.ua

-

-