Cherlenkivskyy castle - the ruins of historical fortifications. It is a monument of architecture and urban planning of local importance, included in the relevant register of historical and cultural Vinnytsia region. Bunk hexagon tower with plastered facade and rusticated corners is a ruin and continues to deteriorate. In 2012 the facility, despite the tourist attraction, the castle did not get to the district winners of the contest "Seven Wonders Tyvrivschyny." Near the ruin there has been building styled fortress of restaurant and entertainment complex since 2007. The tower is included in the tourist route, developed by Sutyskivskym historical museum "Glory."

Черленківський замок — руїна історичної оборонної споруди. Пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення, включена до відповідного Реєстру пам'яток історії та культури Вінницької області. Деякі історики датують появу Черленкова замку XIII століттям за часів хазяйнування на Поділлі князів Коріятовичів. Тоді ця оборонна споруда разом з поселенням на Лисій горі над Бугом, т. зв. Черлений град, переважав за розмірами і кількістю населення Вінницю. На місці дерев'яної фортеці згодом з'являється кам'яний замок. У 1448 р. поселення отримує Магдебурзьке право, у 1600 р. називається в документах містечком, незважаючи на втрачені на той час привілеї. Замок витримує кілька осад, серед яких найбільш безжальну — кримчаків і ногайців Буджацької орди на чолі з Кантемир-мурзою в 1624 р. У XVI ст. замок разом з навколишніми землями належить родині шляхтичів Кмитів-Черленківських. Місцина ця отримує назву Черленківщина. Споруда декілька разів перебудовується. Один з останніх Черленківських — Анатас (Атаназій), ставши ченцем, передає замок під монастир ордену василіанів з Почаєва. У 1648 р. після знищення у Вінниці домініканського монастиря, Черленківський замок приймає вигнанців і до середини XVIІІ ст. стає подвійним монастирем домініканців і василіанів. Із згасанням роду Черленківських навколишніми маєтками до середини XVIII ст. володіють родини Пясочинських, Шашкевичів, Чарнецьких, Куніцьких, Вішневецьких, Сабанських, Ржевуських, Нитославських, а з 1750 р. — Щеньовські. Староста трахтемирівський, житомирський підчаший Станіслав Щеньовський відремонтував стіни замку, спорядив його гарматами, тримав там гарнізон. Але вже 1768 р., за часів Барської конфедерації, замок частково руйнується російськими військами, а активний конфедерат — воєвода брацлавський Онуфрій Щеньовський, отримавши поразку під Білою Церквою від царських військ, остаточно розбирає Черленківський замок, і той втрачає своє оборонне значення. Одна з веж, що залишилась, була перебудована під невеличку магнатську резиденцію в неоготичному стилі, друга — від 1800-х років стала капличкою з родинною усипальницею Щеньовських, де труни висіли на ланцюгах. У 1820 р. тут був похований Гнат Шеньовський. Двоярусна шестигранна вежа з оштукатуреним фасадом і рустованими кутами являє собою руїну і продовжує руйнуватись. У 2012 р. об'єкт, незважаючи на туристичну привабливість, не потрапив до переможців районного конкурсу «Сім чудес Тиврівщини». Поруч з руїною на місці замчиська з 2007 р. ведеться будівництво стилізованого під фортецю ресторанно-розважального комплексу. Вежа Черленківського замку включена до туристичного маршруту, розробленого Сутисківським історичним музеєм «Слава». Її також згадано у півнику «Чотирнадцять мандрівок Вінниччиною» як «пустку без даху, залишену напризволяще».

Po zamku Czerlenkowskich pozostała wolnostojąca dwukondygnacyjna baszta zbudowana na planie sześcioboku, przebudowana na kaplicę, dodano przedsionek poprzedzony portykiem wybudowanym w stylu klasycystycznym o dwóch parach kolumn jońskich.