Legnica since the beginning of its existence, was one of the most important centers of settlement of Silesia. You probably already in the eighth century was a settlement here, the importance of which grew over the centuries. In the early thirteenth century, Henry the Bearded erected on the site of the castle stone castle, which is considered one of the first castles in the Polish lands. It is also likely that Henry's father initiated the construction of Boleslaw the Tall. At the time of Boleslaw the Tall could arise palatial building in the southern part of the earlier castle, within embankments. It was a magnificent building measuring about 16x61 meters and three floors. The other elements of the castle should already attributed to Henry. It replaced the ramparts of the castle walls, within which was the palace of Boleslaw the Tall. Built on a vast slight hill castle consisted of two members that survived the earlier system of the castle and borough, the whole was defended by three towers. Around the extension of the axis of the palace on both sides at the corners of the peripheral wall were two round towers, the third square, was located in the northern section of the walls. The south-western tower, called the tower of St. Hedwig, defended originally located at the entrance gate. She was 13 feet high, the lower part was in the dungeon prison, and the party was probably the upper floor, as is equipped with a fireplace, seating and decorative painting. Increased south-eastern tower, called the tower of St. Peter, also in the underground floor can serve as a prison. She had a diameter of 10 meters. In the courtyard stood the Chapel of St.. Benedict, which was built between 1220 and 1230 year. The upper part of the chapel was connected to the palace of the prince's porch. In 1241, the castle resisted the Tartar invasion. They defeated the Polish troops, which came at the start in the field, but the siege after a few days departed. The castle soon became the main seat of the dukes of Legnica-Brest Litovsk. At the beginning of the fifteenth century, Ludwig II rebuilt the fortress, and the work of hired podparyskiego stonemason. From the period of this reconstruction comes decor painting in the tower of St. Hedwig - Renaissance wall paintings depict the Garden of Eden and the great men of antiquity - Alexander the Great, King David and Goliath. Another reconstruction took place in the fifteenth century, however, not known for their range. In the first half of the sixteenth century Brest Duke Frederick II again led the construction work. He surrounded the castle fortifications additional ring of bastions and a moat. In the final stage of the expansion in 1532, a new representative castle gate. In the seventeenth century, George Rudolf rebuilt the eastern and southern wing and erected in 1621 at the junction of two members of the castle clock tower. 1660 on the site of the thirteenth-century tower, called Lubińska, a new gate, which took the name of the tower. This gate also was defended bastion. After the death of the last Piast duke George William in 1675 the duchy was given to the possession of the Habsburgs. In 1711 the castle burned down, another fire took place in 1835. After that, the castle was rebuilt, and the work was carried out under the direction of architect Karl Friedrich Schinkel. Also, during the Second World War the castle could not resist the damage and burned 1,945 years. After the restoration is intended for educational and government offices.

Легніца з початку свого існування, була одним з найважливіших центрів врегулювання Сілезії. Ви, напевно, вже у восьмому столітті було поселення тут, важливість якого зросла протягом століть. На початку тринадцятого століття, Генрі Бородатий зведений на місці замку кам'яний замок, який вважається одним з перших замків в польських земель. Цілком імовірно також, що батько Генрі почав будівництво Болеслава Tall. На момент Болеслава Tall може виникнути розкішний будинок у південній частині раніше замка, в межах набережних. Це було чудове будинок площею близько 16x61 метрів і три поверхи. Інші елементи замка вже повинні віднести до Генрі. Він прийшов на зміну бастіони стін замку, в рамках якої був палац Болеслава Tall. Побудований на величезній невеликому пагорбі замок складався з двох членів, які пережили ранню систему замку і містечка, все захищали три вежі. Навколо продовженні осі палацу з обох сторін в кутах периферійної стінки були дві круглі башти, третій квадратних, був розташований в північній частині стін. Південно-західна вежа, звана вежа Святого Хедвіг, захистив спочатку знаходився на в'їзні ворота. Вона була заввишки 13 футів, нижня частина була в тюрмі підземеллі, і партія була, ймовірно, верхній поверх, як обладнаний каміном, кріслами і декоративного живопису. Підвищення південно-східна вежа, звана вежа Святого Пітер, також в підземному поверсі може служити в якості в'язниці. Вона має діаметр 10 метрів. На дворі стояв каплицю св .. Бенедикт, який був побудований між 1220 і 1230 роком. Верхня частина каплиці було пов'язано з палацом ганку принца. У 1241 році замок пручався татаро-монгольська навала. Вони розгромили польські війська, які прийшли на початку в області, але облога вже через кілька днів відбули. Замок незабаром став головним місцем герцогів Легніца-Брест-Литовську. На початку п'ятнадцятого століття, Людвіг II перебудував фортецю, і роботу найманого podparyskiego каменотеса. Від період цієї реконструкції приходить декору живопис у вежі Санкт Хедвіг - Renaissance настінні картини зображують райський сад і великих людей давнини - Олександра Македонського, цар Давид і Голіаф. Інший реконструкція пройшла в п'ятнадцятому столітті, проте, не відомі їх діапазону. У першій половині шістнадцятого століття Брест герцог Фрідріх II знову очолив будівельні роботи. Він оточив замок укріплень додаткове кільце з бастіонів і ровом. У фінальній стадії розширення в 1532 році, новий представник, воріт замку. У сімнадцятому столітті, Джордж Рудольф перебудував східне і південне крило і побудовано в 1621 на стику двох членів замок вежі з годинником. 1660 на місці башти тринадцятого століття під назвою Lubińska, нові ворота, який прийняв ім'я вежі. Ці ворота також захищав бастіон. Після смерті останнього Пяст князь Георгій Вільяма в 1675 герцогство було приділено володінні Габсбургів. У 1711 році замок згорів, інший сталася пожежа в 1835 році. Після цього, замок був перебудований, і робота проводилась під керівництвом архітектора Карла Фрідріха Шінкеля. Крім того, під час Другої світової війни замок не витримав збиток і спалили 1945 року. Після відновлення призначений для освітніх та урядових установ.

Legnica od początków swojego istnienia była jednym z najważniejszych ośrodków osadniczych Śląska. Prawdopodobnie już w VIII wieku była tu osada, której znaczenie z biegiem wieków wzrastało. W początkach XIII wieku Henryk Brodaty wzniósł na miejscu grodu murowany zamek, który jest uznawany za jeden z pierwszych zamków na ziemiach polskich. Jest również prawdopodobne, że budowę zainicjował ojciec Henryka Bolesław Wysoki. Za czasów Bolesława Wysokiego mógł powstać budynek pałacowy w południowej części wcześniejszego grodu, w ciągu obwałowań. Był to okazały budynek o wymiarach około 16x61 metrów i trzech kondygnacjach. Kolejne elementy zamku należy już przypisywać Henrykowi. Zastąpił on wały grodu murami, w ciągu których znalazł się pałac Bolesława Wysokiego. Wzniesiony na rozległym niewysokim wzgórzu zamek składał się z dwóch członów, które zachowały układ wcześniejszego grodu i podgrodzia, całość była broniona przez trzy wieże. Mniej więcej na przedłużeniu osi pałacu po obu jego stronach w narożnikach obwodowego muru znajdowały się dwie okrągłe wieże, trzecia, kwadratowa, znajdowała się w północnym odcinku murów. Wieża południowo-zachodnia, zwana wieżą św. Jadwigi, broniła umieszczonej pierwotnie przy niej bramy wjazdowej. Miała 13 metrów wysokości, w dolnej części znajdował się w niej loch więzienny, a partia górna prawdopodobnie była mieszkalna, ponieważ wyposażona jest w kominek, siedziska oraz dekorację malarską. Większa wieża południowo-wschodnia, zwana wieżą św. Piotra, również w podziemnej kondygnacji mogła służyć jako więzienie. Miała średnicę 10 metrów. Na dziedzińcu zamkowym stała kaplica św. Benedykta, którą wzniesiono między 1220 a 1230 rokiem. Górna część kaplicy połączona była gankiem z pałacem książęcym. W 1241 roku zamek oparł się najazdowi tatarskiemu. Pokonali oni oddziały polskie, które wyszły na starcie w polu, ale od oblężenie po kilku dniach odstąpili. Zamek stał się niedługo główną siedzibą książąt legnicko-brzeskich. Na początku XV wieku Ludwik II przebudował warownię, a do prac zatrudnił podparyskiego kamieniarza. Z okresu tej przebudowy pochodzi wystrój malarski w wieży św. Jadwigi - renesansowe malowidła ścienne przedstawiają rajski ogród i wielkich ludzi starożytności - Aleksandra Macedońskiego, króla Dawida i Goliata. Kolejne przebudowy odbywały się w ciągu XV wieku, jednak nie znany jest ich zakres. W pierwszej połowie XVI wieku książę brzeski Fryderyk II ponownie prowadził prace budowlane. Otoczył on zamek dodatkowym pierścieniem umocnień z bastejami oraz fosą. W końcowym etapie tej rozbudowy w 1532 roku powstała nowa reprezentacyjna brama zamkowa. W XVII wieku Jerzy Rudolf przebudował skrzydło wschodnie i południowe oraz wzniósł w 1621 roku na styku dwóch zamkowych członów wieżę zegarową. Około 1660 roku na miejscu XIII-wiecznej wieży, zwanej Lubińską, powstała nowa brama, która przejęła nazwę po wieży. Brama ta dodatkowo była broniona basteją. Po śmierci ostatniego piastowskiego księcia Jerzego Wilhelma w 1675 roku księstwo dostało się we władanie Habsburgów. W 1711 roku zamek spłonął, kolejny pożar miał miejsce w 1835 roku. Po nim zamek odbudowano, a prace prowadzono pod kierunkiem architekta Karola Fryderyka Schinkla. Również podczas drugiej wojny światowej zamek nie oparł się zniszczeniom i w 1945 roku spłonął. Po odbudowie został przeznaczony na cele oświatowe i urzędy.