Kurzętnik Castle was built by Teutonic Knights in the 14th century. The construction began around 1331 and was completed before 1361. The large castle was 110m long and 42m wide. The first floors were built of granite and upper were brick-made. There was a chapel church in the inner yard. The suffered damages in wars between Teutonic Order and Poland-Lithuanian Commonwealth in 1410s and again in 1659 in Swedish army attack. In the 19th century the existing castle was demolished. Today some outer walls and foundations exist. https://www.spottinghistory.com/

Свое начало Кужетник берет в 1291 г., когда хелмский епископ Вемер отдал в распоряжение хелмского капитула землю в окрестностях холма Хорнихиум (Кумик). Городские права поселение получило в 1330 г. (и обладало ими вплоть до 1905 г.) В середине XIV в. на холме Кумик крестоносцы построили замок. Существовала большая вероятность того, чтобы именно в окрестностях Кужетника состоялось столкновение Польских войск с крестоносцами в июле 1410 г. Ульрих фон Юнгинген планировал атаковать здесь войска Ягайлы во время переправы через реку Дрвенца. Поляки поняли планы крестоносцев и отправились дальше, а битва состоялась спустя несколько дней под Грунвальдом. В 1466-1772 годы Кужетник находился в пределах Польши. Позднее на основании версальского договора местность вошла в ее состав в 1919 г. До наших дней на холме сохранились лишь руины замка, построенного в основном из местного гранита с использованием незначительного количества кирпича. Разоряемый Поляками в XV в. и Шведами в XVII в., он был разобран в XIX в. С холма открывается захватывающий дыхание вид на долину реки Дрвенца, Кужетник и близлежащее Нове Място Любавске. Характерное расположение зданий с большой, квадратной площадью и симметрично соединяющимися с ней по углам улочками свидетельствует о торговом предназначении прежнего городка. Недалеко от площади возвышается церковь св. Марии Магдалены с XIV в. (перестроенной в XVII и XIX в.).

Свій початок Кужетнік бере в 1291 р, коли хелмський єпископ Вемер віддав у розпорядження Хелмського капітулу землю в околицях пагорба Хорніхіум (Куміко). Міські права поселення отримало в 1330 г. (і володіло ними аж до 1905 р) У середині XIV ст. на пагорбі Куміко хрестоносці побудували замок. Існувала велика ймовірність того, що саме в околицях Кужетніка відбулося зіткнення Польських військ з хрестоносцями в липні 1410 р Ульріх фон Юнгінген планував атакувати тут війська Ягайла під час переправи через річку Дрвенцу. Поляки зрозуміли плани хрестоносців і вирушили далі, а битва відбулася через кілька днів під Грунвальдом. У 1466-1772 роки Кужетнік знаходився в межах Польщі. Пізніше на підставі Версальського договору місцевість увійшла до її складу в 1919 р До наших днів на пагорбі збереглися лише руїни замку, збудованого в основному з місцевого граніту з використанням незначної кількості цегли. Розорений поляками в XV в. і шведами в XVII ст., він був розібраний в XIX в. З пагорба відкривається захоплюючий вид вид на долину річки Дрвенцу, Кужетнік і довколишнє Нове Място Любавське. Характерне розташування будівель з великою, квадратної площею і симетрично з'єднуються з нею по кутах вуличками свідчить про торгове призначення колишнього містечка. Недалеко від площі височіє церква св. Марії Магдалени з XIV в. (Перебудованої в XVII і XIX ст.).

Zamek w Kurzętniku – ruiny średniowiecznego zamku biskupa chełmińskiego w Kurzętniku w powiecie nowomiejskim w województwie warmińsko-mazurskim. Na przełomie XIII i XIV wieku kapituła chełmińska wzniosła zamek na górze zwanej Kurnik, położonej nad Drwęcą (wysokość 142 m n.p.m. i wybitność 63 m w stosunku do doliny Drwęcy). Dokładna data powstania warowni nie jest znana; przypuszcza się, że budowę rozpoczęto po 1331 roku. Na pewno ukończona została przed 1361 rokiem, wtedy bowiem wzmiankowani są urzędnicy zakonni rezydujący na zamku. Zachowane mury kamienne i częściowo ceglane w układzie gotyckim pozwalają zrekonstruować pierwotny kształt założenia obronnego. Zamek zbudowano na planie nieregularnym, co wynikało z nierówności terenu. Długość warowni wynosiła 110 metrów, szerokość 42 metry. Wejście do zamku prowadziło od strony południowej (z kierunku Brodnicy) przez most zwodzony. Około 1340 roku powstał główny budynek mieszkalny o wymiarach 25 na 28 metrów. Pierwotnie był kilkupiętrowy; zachowały się dwie elewacje o wysokości 6-8 m. Budowlę otaczały mury z granitu, w partiach szczytowych uzupełnione cegłą, wzmocnione dwiema wieżami wyrastającymi z dłuższych ciągów muru obwodowego. Dziedziniec zamkowy od strony północnej zamykała kaplica pw. św. Krzyża (możliwe też, że kaplica ta zamykała przedzamcze od wschodu). Na widocznej z zamku szerokiej równinie Drwęcy i zachodnich wzgórzach pomiędzy Kurzętnikiem a Nowym Miastem zbierały się w lipcu 1410 roku wojska krzyżackie przed późniejszą bitwą pod Grunwaldem. To właśnie spod Kurzętnika musiały zawrócić wojska Władysława Jagiełły, by uniknąć bitwy w trakcie przeprawy przez rzekę. Wskutek rezygnacji Jagiełły z przeprawy brodami kurzętnickimi zamek pozostał nietknięty. Po bitwie grunwaldzkiej zamek został zajęty przez Jana Kretkowskiego, starostę radomskiego, ale po Pokoju toruńskim w 1411 roku zwrócono go Krzyżakom. Został mocno zniszczony podczas wojny głodowej w 1414. Podczas wWojny trzynastoletniej pod koniec października 1454 roku walczący po stronie Krzyżaków rycerze zaciężni pod dowództwem Ulryka von Kinsberg zdobyło i spaliło zamek. W trakcie oblężenia zginęło 16 Polaków, a 24 dostało się do niewoli. Drugi pokój toruński w 1466 roku przekazał Kurzętnik Polsce. Zamek został uszkodzony przez Szwedów w 1659 roku. W XIX wieku ocalałe dotąd ruiny zamku zniszczono, rozbierając pozostałe mury na materiał budowlany. Obecnie zachowały się częściowo mury zewnętrzne oraz fundamenty, które wskazują, że zamek miał kształt czworoboku z trapezowym dziedzińcem. Grubość murów wynosi około 1,5 metra. Z ruin zamku roztacza się piękny widok na położoną w dole u stóp góry osadę Kurzętnik, na rozległą równinę, przez którą przepływa Drwęca, oraz na oddalone Nowe Miasto Lubawskie. W latach 1989-1990 roku wykonano prace sondażowe, a w 1999 roku J.Michalski prowadził nadzór archeologiczny przy budowie wieży telekomunikacyjnej.