Czorsztyn Castle
Nowy Targ County Lesser Poland Voivodeship Poland
castle, chateau
Чорштинський замок
Nowy Targ County Lesser Poland Voivodeship Poland
castle, chateau
Zamek w Czorsztynie
Nowy Targ County Lesser Poland Voivodeship Poland
castle, chateau
Чорштинський замок
Nowy Targ County Lesser Poland Voivodeship Poland
castle, chateau
The ruins of Czorsztyn Castle (German: Sub-Arx Oberschloss, Arx Czorstein) are located in the southernmost part of Poland in Czorsztyn (Nowy Targ County in Lesser Poland), at Czorsztyn Lake within Pieniny National Park borders
Чо́рштинський за́мок — середньовічний замок, розташований на лівому березі Чорштинського водосховища в селі Неджиця-Замок (Малопольське воєводство)
W XIII wieku na wysokim skalnym wzgórzu nad Dunajcem istniała drewniano-ziemna strażnica, w której Bolesław Wstydliwy z żoną Kingą znalazł schronienie uciekając przed najazdem tatarskim
Чорштинський замок - средневековый замок, расположенный на левом берегу Чорштинського водохранилища в селе Неджиця-Замок (Малопольское воеводство)
Previous names
Czorsztyn Castle, Чорштинський замок, Zamek w Czorsztynie, Чорштинський замок
Description
The ruins of Czorsztyn Castle (German: Sub-Arx Oberschloss, Arx Czorstein) are located in the southernmost part of Poland in Czorsztyn (Nowy Targ County in Lesser Poland), at Czorsztyn Lake within Pieniny National Park borders. On the other side of the Czorsztyn Lake is located Niedzica Castle. The Czorsztyn Castle stands at the top of the hill nearby Dunajec. According to Jan Długosz, in 1246 the owner of the castle was Piotr Wydżga. However that theory was never after confirmed by other historians, so the beginnings of castle functioning are dated on 14th century. Large development of the castle took place during the reign of Casimir III the Great. In years 1629–1643, when Jan Baranowski was a starosta of Czorsztyn, the castle was fundamentally rebuilt. In 1790 the roof of the castle burnt after a thunder clap. In the result castle was quickly broken down and became empty.
Чо́рштинський за́мок — середньовічний замок, розташований на лівому березі Чорштинського водосховища в селі Неджиця-Замок (Малопольське воєводство). Історія замку бере свій початок з кінця XIII століття. Відомо, що тут знаходилася дерев'яна фортеця на вершині скелі. Вона носила назву Вронін (пол. Wronin) і досить швидко була побудована цегляна вежа — Столп'є (пол. Stolpe). Фундатором будівництво могли бути або Свята Кінга (канонізована Іоанном Павлом II в 1999), яка володіла цими землями разом з чоловіком Болеславом Сором'язливим, або монастир кларисок з Старого Сонча, який отримав ці землі після її смерті в 1292 році. Розвиток замку був пов'язаний з інтенсивної колонізацією обох берегів Дунайця і конкуренцією за прикордонні території між Польщею та Угорщиною. 1320 — вперше згадується в документах як фортеця Вронін; 1348 — вперше в документах було згадано як «Чорштин». Казимир III Великий у військовому поході відвідав замок і після цього почав зміцнювати і розширювати замок. Серед іншого, оточив його кам'яним муром товщиною до 2 м. кінець XIV століття — Владислав Ягайло утворив Чорштинське староство. 1434 — війська Ягайла розбили армію гуситів. XV століття — до замку добудована друга лінія оборонних мурів та брамний будинок у південно-східній частині. XVI століття — чергова розбудова. Зведений нижній замок, званий Пригродком (пол. Przygródkiem). Знищена вежа була розібрана, а на її місці збудували господарські будівлі 1598 — замок пограбував Ольбрахт Ласький. 1626-1643-ті роки — відновлювальні роботи, виконані при старості Янові Барановському. Була збудована чотирикутна в плані чотириповерхова Брамна вежа, з якої можна було вести артилерійський вогонь. Також була побудована вежа на нижньому замку. 15 червня 1651 — замок був захоплений невеликим повстанським загоном на чолі з Наперським. Ці події налякали шляхту і духовенство. Вже на другий день краківський єпископ Петро Гембицький скликав нараду, яка вирішила негайно відправити 60 кіннотників та 25 драгунів під керівництвом Хжонстовицького для звільнення замку від повстанців. Повстанці успішно відбивали атаки. Поразка козацьких військ під Берестечком дозволила королю відправити для розправи над повстанцями двотисячне військо на чолі з Зебжидовським. Не дочекавшись допомоги з боку повсталих селян 24 червня Чорштин здався. К. Наперський був схоплений шляхтою і незабаром страчений. 1655 — у замку перебував король Ян Казимир, що йшов на Сілезію. після 1790 — після влучання блискавки почалася пожежа, що знищила дахи будівель. Колись польський замок у Чорштині та угорський у Неджиці гордо височіли над мальовничим каньйоном Дунайця. Після будівництва водосховища на річці багато що змінилося. Зараз їх висота над водоймою зменшилась, але краєвид все одно ще дуже чарівний. Замок складається з трьох частин: замку нижнього, середнього і верхнього. Розташований зі східної сторони нижній замок є найменш збережений, тому і найменше дослідженим. У південно-східному куті зовнішніх стін була розташована вежа, тут, ймовірно, знаходились колодязь або житлові будинки для прислуги. Дорога до середнього замку проходила повз потужну вежу Барановського (прізвище старости, при якому вона була споруджена). Ця чотирикутна в плані будівля мала чотири поверхи і була пристосована для використання артилерії; вона замінила стару сторожову вежу у XVII столітті. У стінах можна зустріти залишки будівлі з XV століття. Середній замок виконував господарські функції. Тут знаходились, зокрема, пекарня та кухня. Обидва цих об'єкти, побудованих на основі первісної вежі — найстаріша частина замку (збереглися лише частково з невисокими стінами). Діаметр вежі досягав 10 метрів, товщина стін до 3 м. У приміщенні кухні тепер представлена ​​історія замку. До верхнього замку ведуть барокові сходи. Тут є дві склепінчастих кімнати — так звані «пивниця» з відкритою кам'яною кладкою XVII століття і «стрільниця», в якій працює сувенірний магазин і виставка мінералів. У дворі можна побачити 6-метровий отвір, висічений у скелі, яка виконував функцію резервуара для накопичення дощової води. Крім того, тут також знаходилась кухня. На верхньому поверсі замка є оглядовий майданчик, з якого відкривається прекрасний вид на Дунаєць, Неджицю, П'єніни і Татри Спишські. Колись тут була каплиця і житлові приміщення. Ці будівлі були увінчані ренесансовим аттиком, а зі східного боку при вході знаходився ґанок для вартових (XIV століття). Варто відзначити, арки видно з озера. Розташований на кордоні Польщі, Чорштинський замок часто був місцем важливих історичних подій, резиденцією правителів і лицарів на шляху до Угорщини та назад. Зупинялися тут багато разів Казимир Великий, двічі відвідав його Владислав Ягайло, а Ядвіга зупинялася тут у 1384 році на шляху до польської корони. У Чорштині Владислав III Варненчик попрощався з матір'ю Софією і братом Казимиром під час походу проти турків. На території замку знаходиться ареал одного з ендеміків п'єнінських — жовтушника п'єнінського. Це рослина з малими жовтими квітками в природі не зустрічається більше ніде.
W XIII wieku na wysokim skalnym wzgórzu nad Dunajcem istniała drewniano-ziemna strażnica, w której Bolesław Wstydliwy z żoną Kingą znalazł schronienie uciekając przed najazdem tatarskim. Na przełomie XIII i XIV wieku w północnej części założenia wzniesiono na skale wolno stojącą okrągłą wieżę, a niedługo potem, prawdopodobnie za czasów Kazimierza Wielkiego, otoczono szczyt wzgórza kamiennym murem o grubości ponad 2 metry. Założenie podzielone zostało na zamek górny i średni biegnącym w poprzek dziedzińca murem. Wieża znalazła się w obrębie zamku średniego, a na zamku górnym wzniesiono wzdłuż zachodniej części muru obwodowego budynek mieszkalny. We wschodnim murze zamku średniego przy wieży zlokalizowano bramę wjazdową. Zamek stanowił wtedy własność królewską i racji swego przygranicznego położenia należał do szeregu zamków chroniących państwo od południa. Mieściło się tu starostwo. Kilkakrotnie w ciągu istnienia zamek był niszczony podczas najazdów i oblężeń. W XV wieku miała miejsce kolejna rozbudowa, podczas której wzniesiono budynek bramny przy dotychczasowym wjeździe z zapadnią oraz drugi ciąg murów rozszerzający teren zamkowy na wschód. Nowa brama wjazdowa znalazła się w południowej części nowego muru, umocniona była budynkiem bramnym zajmującym narożnik południowo-wschodni. Miał tu swoją siedzibę Zawisza Czarny, kiedy obejmował starostwo spiskie. Podczas modernizacji w XVI wieku teren pod zamkiem otoczono murem tworząc rozległy zamek dolny, w miejscu zburzonej wieży na zamku średnim założono budynki gospodarcze. Przed połową XVII wieku ostatniej przebudowy dokonał czorsztyński starosta Jan Baranowski, który zmodernizował system obronny, rozbudował część mieszkalną na zamku górnym oraz gospodarcze zabudowania niższych części zamku. Dotychczasowy budynek przy bramie wjazdowej na średni zamek został zastąpiony czterokondygnacjową basztą bramną przystosowaną do użycia artylerii. W 1651 roku warownia została zdobyta podczas chłopskiego buntu przez oddziały dowodzone przez Aleksandra Kostkę Napierskiego. Pierwsza próba odbicia zamku przez wojska polskie starosty Mikołaja Jordana nie powiodła się, niedługo potem wyruszyła druga wyprawa. Zamek zdobyto a przywódców buntu skazano na śmierć. Podczas potopu szwedzkiego na zamku schronił się w 1655 roku Jan Kazimierz, który pozostawił tu skarb koronny zanim wyjechał do Głogówka.
Чорштинський замок - средневековый замок, расположенный на левом берегу Чорштинського водохранилища в селе Неджиця-Замок (Малопольское воеводство). История замка берет свое начало с конца XIII века. Известно, что здесь находилась деревянная крепость на вершине скалы. Она носила название Вронин (польск. Wronin) и довольно быстро была построена кирпичная башня - Столпье (польск. Stolpe). Основателем строительство могли быть или Святая Кинга (канонизирована Иоанном Павлом II в 1999), которая владела этими землями вместе с мужем Болеславом Стыдливым, или монастырь кларисок из Старого Сонча, который получил эти земли после ее смерти в 1292 году. Развитие замка было связано с интенсивной колонизацией обоих берегов Дунайца и конкуренции за пограничные территории между Польшей и Венгрией. 1320 - впервые упоминается в документах как крепость Вронин; 1348 - впервые в документах было упомянуто как «Чорштын». Казимир III Великий в военном походе посетил замок и после этого начал укреплять и расширять замок. Среди прочего, окружил его каменной стеной толщиной до 2 м. конец XIV века - Владислав Ягайло создал Чорштинське староство. 1434 - войска Ягайло разбили армию гуситов. XV век - к замку достроена вторая линия оборонительных стен и дом в юго-восточной части. XVI век - очередная перестройка. Сведен нижний замок, называемый Пригродком (польск. Przygródkiem). Уничтожена башня была разобрана, а на ее месте построили хозяйственные здания. 1598 - замок ограбил Ольбрахт Ласский. 1626-1643 года - восстановительные работы, выполненные при старости Яну Барановскому. Была построена четырехугольная в плане четырехэтажная башня, с которой можно было вести артиллерийский огонь. Также была построена башня на нижнем замке. 15 июня 1651 - замок был захвачен небольшим повстанческим отрядом во главе с Наперским. Эти события напугали шляхту и духовенство. Уже на второй день краковский епископ Петр Гембицкий созвал совещание, которое решило немедленно отправить 60 всадников и 25 драгун под руководством Хжонстовицького для освобождения замка от повстанцев. Повстанцы успешно отражали атаки. Поражение казацких войск под Берестечком позволила королю отправить для расправы над повстанцами двухтысячное войско во главе с Зебжидовским. Не дождавшись помощи со стороны восставших крестьян 24 июня Чорштын сдался. К. Наперский был схвачен шляхтой и вскоре казнен. 1655 - в замке находился король Ян Казимир, который шел на Силезию. после 1790 - после попадания молнии начался пожар, который уничтожил крыши зданий. Когда-то польский замок в Чорштыне и венгерский в Неджици гордо возвышались над живописным каньоном Дунайца. После строительства водохранилища на реке многое изменилось. Сейчас их высота над водоемом уменьшилась, но вид все равно еще очень волшебный. Замок состоит из трех частей: замка нижнего, среднего и верхнего. Расположен с восточной стороны нижний замок является наименее сохранен, так и меньше исследованным. В юго-восточном углу наружных стен была расположена башня, здесь, вероятно, находились колодец или жилые дома для прислуги. Дорога к среднему замку проходила мимо мощной башни Барановского (фамилия старосты, при котором она была построена). Это четырехугольнае в плане здание имело четыре этажа и было приспособлено для использования артиллерии; оно заменила старую сторожевую башню в XVII веке. В стенах можно встретить остатки здания с XV века. Средний замок выполнял хозяйственные функции. Здесь находились, в частности, пекарня и кухня. Оба этих объекта, построенных на основе первоначальной башни - самая старая часть замка (сохранились лишь частично с невысокими стенами). Диаметр башни достигал 10 метров, толщина стен до 3 м. В помещении кухни теперь представлена ​​история замка. К верхнему замку ведут барочные лестницы. Здесь есть две сводчатых комнаты - так называемые «пивная» с открытой каменной кладкой XVII века и «бойница», в которой работает сувенирный магазин и выставка минералов. Во дворе можно увидеть 6-метровый проем, высеченный в скале, выполнял функцию резервуара для накопления дождевой воды. Кроме того, здесь также находилась кухня. На верхнем этаже замка есть смотровая площадка, с которой открывается прекрасный вид на Дунаец, Неджицю, Пьенины и Татры Спишские. Когда-то здесь была часовня и жилые помещения. Эти здания были увенчаны ренессансным аттиком, а с восточной стороны при входе находилось крыльцо для часовых (XIV век). Стоит отметить, арки видно из озера. Расположенный на границе Польши, Чорштинський замок часто был местом важных исторических событий, резиденцией правителей и рыцарей на пути в Венгрию и обратно. Останавливались здесь много раз Казимир Великий, дважды посетил его Владислав Ягайло, а Ядвига останавливалась здесь в 1384 году на пути к польской короне. В Чорштыне Владислав III Варненьчик попрощался с матерью Софией и братом Казимиром во время похода против турок. На территории замка находится ареал одного из эндемиков пьенинських - желтушника пьенинського. Это растение с маленькими желтыми цветками в природе не встречается больше нигде.
Nearby castles