The village Denishi located 20 km from Zhitomir River Grouse. Special interest due to the village enjoys Manor Mikhail Tereshchenko. Who has not heard the legend of Sugar, which for the sake of her daughter strewn lawn sugar when she wanted to try out new sled in the summer? It is in this manor there were such wonders. The palace, built on the banks of the river in the early 19th century, was built with the advanced technologies. The house is built of brick, stucco facade is made ​​using plaster. Special decoration of the palace served three-storey tower, which still stands over the remains of the house. Locals and tourists alike call home castle. This is due to the fact that moving from the road deep into the estate, only the tower is clearly visible as well as an association with an ancient castle. After the events of 1917, the castle was destroyed. Even today, many are trying to find the treasure of a wealthy industrialist, do you want to believe that the palace remained undiscovered secrets, one of which - a cache of gold coins. https://ua.igotoworld.com/en/poi_object/71082_ruiny-dvorca-tereschenko-denishi.htm

Село Дениші, що у Житомирському районі, відоме на всю Україну маєтком Терещенків. Садиба була побудована за проектом архітектора Павла Голандського наприкінці XIX (за іншими даними - на початку XX) сторіччя. Замком її назвали за те, що багатим убранством зовні вона нагадує казковий середньовічний замок. Та насправді збудована вона була за новітніми для того часу технологіями: у будівництві широко використовували бетон та червону цеглу, а фігурні елементи виконували штукатуркою по цеглі. Замок оповитий безліччю легенд та таємниць. Одні розповідають, що на його підлозі був своєрідний “акваріум”: під товстим склом підлоги плавали коропи. Інші кажуть, що насправді підлогу було вимощено золотими монетами, та щоб не ходити по імператорському обличчю, зображеному на монетах, їх ставили на ребро. Люди запевняють, що і досі в навколишніх лісах іноді знаходять ті золоті імператорські монети. За іншими розповідями, біля маєтку була цукрова гірка з якої, ніби по снігу, каталися на санях. До 1917 року маєтком опікувалась вдова Федора Терещенка Наталія. Після революції він був розграбований та поступово знищений. Багато хто намагався знайти скарби Терещенків, які, за повір'ями, і досі сховані у стінах та підвалах замку. Мабуть, тому замок так швидко зруйнували. Те, що ззбереглось від нього, розповідає про минулу розкіш. Від садиби залишилась лише вежа, частина західної стіни та частина фронтону зі сходами. Внутрішні стіни зовсім знищені. По залишкам фундаменту можна скласти уявлення про кількість кімнат. Схоже, що замок був ідеально симетричним із триярусними вежами з обох боків. Маєток був двоповерховим, щедро прикрашений ліпниною з рослинних орнаментів та античними колонами. Вздовж стін розміщувалися овальні та прямокутні вікна у своєрідних “рамах”. У башті лишилась шматки арматури від гвинтової драбини та лаз у підвал. З обох боків від центрального входу збереглися барельєфи з немовлятами-музикантами, які грають на цитрі і розі. Ліпнина у вигляді квіткових гірлянд прикрашає другий поверх парадного входу. У самому центрі над вікном - стилізована голова хижої тварини. За однією з легенд, раніше при будівництві у кути споруди закладали золоті монети “для достатку в домі”, тому вони й привабили “скарбошукачів”, що їх зруйнували. Біля маєтку ще лишились руїни допоміжних споруд та невпізнаваний фонтан. Подейкують, за радянських часів нащадки Терещенків намагалися відбудувати замок, та їм не дозволили. http://zhitomir.today/