Museum-reserve "Popov Castle" occupies the building once known in Europe, palace and park complex estate-General Vasily Stepanovich Popov built in 1894 by local master builders and serfs of Poltava and Chernihiv. Draft written Finnish (Swedish) Styunklem architect. It is stated that the author of the palace complex and many of its elements is a world-famous Russian architect Nikolai Benois. The combination of architectural genius and skill of the musician has created a true marvel of urban development, unique high walls of brick laying, according to experts, has neither in Ukraine nor in the CIS in general and in Europe. Wealth had become an alternative to Vorontsov Palace in Alupka. The convenient location of the complex on the border of Great Meadows and Wild Field made it a favorite place to hunt high rank, statesmen, ministers and even members of the royal family. Among the guests was the estate and the Grand Duke Mikhail Nikolayevich - brother of Tsar Alexander II. The choice of style of architecture of the complex was greatly influenced Georgian culture and national temperament Georgian estate owner. The main building complex was a two-storey palace with five towers, designed in Moorish style, common in the nineteenth century. Like other buildings of the ensemble, it was built of red and yellow bricks of local manufacture. The dominant feature of the palace was the high round tower with koronopodibnym parapet. To have preserved only that part of the palace. Front entrances to the estate were organized through the gates of the east and north wings, between which was laid park. Both wings are built mirror and differ only in the form of angular towers. Now at the north wing a museum "House Popov." It has five exhibition halls: ethnographic hall, a hall dedicated to the events of World War II, an exhibition of local artists and Hall Castle Popov, which presents photographs and documents family Popov, model-reconstruction of the house, some items from his room and much more. West wing (the so-called "English Castle"), its architecture resembles medieval feudal castle. This is one of the most beautiful buildings of the ensemble. Along with the western wing is an observation tower. Its unique feature is the brick. From the balconies of the tower opened breathtaking views of the vast forests of the Great Meadows. No worse landscape opened and from the observation deck, decorated slabs of white and black marble that resembled a giant chessboard. Between the palace and stables situated coach yard. The building differs from other simple and restrained architectural forms. Stables themselves played the role of the fortress walls. Architecture arena, civic virtue and inaccessibility at the same time is elegant and majestic. It somewhat resembles the architecture of the Moscow Kremlin. Museum-reserve "Popov Castle" determined cheno ¬ monument of national importance. Since 2007, the reconstruction the palace complex. Soon, visitors can see it in the new form. http://www.zotic.zp.ua/

Садиба Попова — відома пам'ятка архітектури 2-ї половини XIX століття, палацово-парковий ансамбль в Запорізькій області, нині Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Збереглася частково, в збереженій частині — музейна експозиція. Землі поблизу майбутнього міста Запоріжжя, в минулому Олександрівська були даровані імператрицею Катериною II генералу Попову Василю Степановичу. Він і став засновником поселення, що пізніше стало містом Василівка. Раніше місцевість використовувалась для зимовників козаків і мала декілька хуторів. Велике будівництво фундував онук генерала — Василь Павлович Попов у 2-й половині 19 ст. Родина Попових володіла садибою і замком до більшовицького превороту 1917 року. Встановити автора проекту не вдалося. Швидше за все їх було декілька, що і спричиняє проблеми для дослідників. Серед імен архітекторів слід назвати і місцевого — Олександра Агеєнко. За їхніми стилістичними ознаками міг бути архітектор із Петербурга Бенуа Микола Леонтієвич (1813–1898). Будівництво комплексу замку тривало 20 років (1864–1884) і він став найбільшим серед замків Східної України. Побудований в історичних стилях 19 століття, замок має готичні, північно-італійські і мавританські риси. Матеріалом стала цегла, бо Попов володів трьома цегельними заводами в Василівці. Головна споруда палацово-паркового комплексу — замок. Проект створив архітектор Стюнкл. Побудований з цегли, двоповерховий, в первісному вигляді, замок мав п'ять веж, три з яких мали дахи-шатро. Розміри будівлі 42 на 45 метри, на підмурках, в яких розміщалися льохи для вина. Замок мав лазні (фінські, римські, російські тощо), бальну залу, вітальні, картинну галерею, бібліотеку, колекцію старовинної зброї. З 1907 року тут розмістили етнографічний музей, де були експонати 15 різних національних культур. На початку 20 ст. в замку обладнали метео- та електростанцію. Метеостанція замку Попова була зарахована до мережі метеослужб Російської імперії. На даху замку обладнали і астрономічну обсерваторію з телескопом. Тераса з телескопом була прикрашена скульптурами італійського майстра Лангобарді. Окрім замку ансамбль доповнювали стайні, службові приміщення, пейзажний парк і фонтани. Останній володар садиби Юрій Попов організував тут симфонічний оркестр. Часи трагічного для країни більшовицького перевороту і 1-ї світової війни спонукали володаря садиби Юрія Попова рятувати майно. За переказами він встиг вивезти один вагон найкоштовніших речей. Книги бібліотеки, меблі, етнографічні колекці, картини, скульптури були пограбовані або знищені. Найбільших втрат зазнали замок, парк і навколишня діброва, яку вирубали на дрова. До початку Другої світової війни в будівлях садиби був розташований свинарник. 1934 року, після великого Голодомору в Україні, місцева комуністична влада вирішила створити «культурний центр» з деревини та будівельних матеріалів садиби Попова. Навіть тепер в цій потворній будівлі в радянському стилі можна побачити вкрадені дерев'яні балки та мармурові сходи. В замку виламали дерев'яні склепіння і стелі і частково дахи, але стіни встояли. 1954 року за вказівкою радянської влади поруйнували собор Св. Петра та Павла, також збудований родиною Попових у Василівці. Пізніше в стайнях садиби розмістили школу для психічно хворих дітей. Каретний сарай надбудували другим поверхом, а на вивільненій теріторії побудували гуртожиток місцевого технікума. Частково комплекс зруйновано, а будівельні матеріали розкрадено місцевими мешканцями. До кінця 1980-х серед випадково збережених споруд садиби були: найбільша вежа (донжон), Західний флігель (так званий «Англійський замок»), колишні стайні та деякі інші. З 1989 року розпочалися перші спроби врятувати рештки ансамблю. Знадобилося чотири роки зусиль заради отримання комплексом статуту заповідника. З 1993 року в Північному флігелі організовано музей, у який входять: зала історії замку Попова (фото, макет первісного вигляду замку, фрагменти декору тощо; зала етнографії зала історії Другої світової війни; твори місцевих художників; архітектурний макет поруйнованого замка; рештки речей з колишнього замку тощо. Зруйнованим замком опікувалось культурно-історичне товариство «Спадок» (рос. «Наследие»), один з активістів якого, Володимир Мешков, став першим директором історико-архітектурного заповідника. Від жовтня 2011 року музей-заповідник очолює кандидат історичних наук Віктор Філас.