The Olyka Castle was the principal seat of the Radziwill princely family in Volhynia from 1564 until the late 18th century. The founder of the castle was Prince Mikołaj "the Black" Radziwiłł (1515–1565) who gave Olyka to his youngest son Stanisław. Two senior branches of the Radziwill family were based in Nesvizh and Kletsk. The Olyka Castle was immensely influential as the first square fort with corner bastions in the Kresy and the prototype of many similar structures found in Eastern Europe. It was almost continuously under construction for eight decades and sustained numerous sieges between 1591 and 1648. During Napoleon's invasion of Russia a Russian military hospital moved in and continued in use until 1837. An 1840 document refers to the castle as untenanted. In 1883, a campaign of restoration was launched but it was not taken to its conclusion until after the First World War. The Olyka Castle comprises four residential buildings of unequal height, forming a court in the middle and encircled by a moat. The towers of the original castle have crumbled to the ground, but the network of bastions is still in place. The main palace of three storeys, although originally built in the 16th century, is essentially the upshot of renovations carried out in the 17th and 18th centuries. Other buildings of the castle complex include a 17th-century gateway, a two-storey clock tower, and the Collegiate Church of the Holy Trinity (1635–1640), an elaborate replica of Il Gesu.

Олицький замок - замок Радзивіллів в с. Олика, через свою структуру, одна з найвизначніших пам'яток Волинської області та України. Особливість Олицького замку полягає в тому, що він один з перших прямокутних замків на території України бастіонного типу. Розпочав будівництво замку князь Микола Радзивілл Чорний у 1558 р., після того як його рід отримав Олицькі землі від імператора Священної Римської імперії Карла V в 1547 р. Надавши цій місцевості Магдебурзьке право, Радзивілли володіли своїм замком майже 4 століття аж до 1939 р. Олика була їхнім майоратом, тобто неподільним маєтком, успадкувати який могли тільки первістки чоловічої статі.Закінчилось будівництво замку Радзивіллів приблизно в 1564 р., але роботи з укріплення, реконструкції та розбудови тривали до 1640 р. За часів Альбрехта Станіслава Радзивілла розміри замку сягнули розмірів 100 х 120 метрів. Замкові корпуси об’єднались та укріпились навколо квадратного двору, кутові бастіони з 200 гарматами посилили захист фортеці, біля замку звели Колегіату (Троїцький колегіальний костел) у стилі бароко за проектом архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Фасад Колегіати прикрасили ліпниною і скульптурами чотирьох святих Войцеха, Петра, Павла та Станіслава, які збереглися до наших днів. Олицький замок вистояв всі облоги, ніколи не здавався супернику і став гарним прикладом для побудови подібних фортечних споруд в інших містах. У 17 ст. головним-палацовим став південно-східний корпус, а північно-західний прикрасили двоярусною вежею в стилі бароко. У 18 ст. чергову реконструкцію, яка тривала до 1760 р., розпочав Михайло Казимир Радзивілл. За його триповерхова будівля отримала балкони на другому поверсі та 2 портали між якими влаштували відкриту аркаду-галерею в хрещатим склепінням, а у 1776 р. Олицький палацовий корпус отримує дах з заломом в стилі бароко. За часів війни з Наполеоном 1812 р. Олицький замок використовується російською армією, як військовий шпиталь аж до 1837р. Протягом 1840-1882 р. в занедбаному замку руйнуються інтер’єри, але 1883 р. починається 30-ти річна реконструкція, якою керує архітектор Зигмундт Горголевський, автор проекту Львівського театру опери та балету. Під час Першої світової війни 1914-1920 р.р. замок зазнав пошкоджень, які змусили князя Януша розпочати новий етап відновлювальних робіт. У 1939 р. на початку Другої світової війни, останній з володарів Олицького замку — Януш Радзивілл залишив його. Вже після війни 1945 р. в приміщеннях замку знаходився радянський кінський завод, а з 1950-х років Волинська психіатрична лікарня № 2, яка існує тут і донині. Лікарня займає лише частину комплексу, тож більша частина вільна для відвідин. Місцеві доглядачі кажуть,що на одні зі стін замку,де колись був овальний зал, інколи з'являється привид молодої дівчини. Дехто вважає що це онука луцького старости Петра Яковича Білого Анна,котра була матір'ю засновника Олицького замку, а інші, що це донька когось з роду Радзивілів,яка померла в 16 ст. Місце знаходження: Волинська область, Ківерцівський район, с. Олика. http://roads.in.ua/

Zamek Radziwiłłów w Ołyce – zamek wzniesiony w latach 1540–1564 przez ks. Mikołaja Radziwiłła, zwanego Czarnym, marszałka i kanclerza wielkiego litewskiego oraz kasztelana wileńskiego. Około 1640 r. kolejny ordynat ołycki ks. Albrecht Stanisław Radziwiłł, rozbudował zamek w stylu renesansowym, otoczył murami na rzucie prostokąta, z czterema charakterystycznymi bastionami w narożnikach. W latach 1740-1760 zamek został gruntownie przebudowany przez ks. Michała Radziwiłła zwany Rybeńko, wojewodę wileńskiego i hetmana wielkiego litewskiego. Stworzono wówczas reprezentacyjną budowlę książęcą w stylu barokowym, pozbawioną cech obronności. Od 1945 r. w zamku mieści się szpital psychiatryczny. Zamek w Ołyce ma kształt czworoboku zgrupowanego wokół rozległego dziedzińca, o bokach ok. 100 x 100 m, niegdyś pustego, dziś pokrytego zielenią. Składa się z właściwego pałacu we wschodniej części dziedzińca, z bramą przejazdową prowadzącą do rynku oraz budynku bramnego z wieżą zegarową, znajdującego się po przeciwległej stronie. Po ich bokach, od strony północnej i południowej, ciągną się piętrowe budynki mieszkalne połączone ćwierćkolistymi przewiązkami. W salach zamku był duży zbiór dzieł sztuki, pamiątek historycznych, stylowych mebli, portretów Radziwiłłów, makat i gobelinów, biblioteka i zbrojownia. W czasie II wojny światowej bogate zbiory zamku uległy obrabowaniu, część ocalałych zbiorów przejęło Muzeum w Łucku.