When choosing a place of residence, the owner of the palace looked for places with history By 1793 the town Murovanye Kurylivtsi was owned by the family Kosakivsky nobles. The last owner of Kosakivsky - Katharina (nee Potocki) had opposed the policy of Stanislaw August Poniatowski, and was a supporter of the Bar Confederation. After the Countess Katharina Kosakivsky refused to swear allegiance to the Empress Catherine II, her estate was confiscated and given to property landlord mosquitoes.   When choosing a place of residence, Stanislav Mosquito sought places with history. I think he was rescued from an old castle all that could: high walls on the north, east and south sides, underground vaulted casemates - and escarpment, which survived more or less intact to this day. On the west side at the beginning of the nineteenth century. were only fragments of the foundations of the fortress.    During the construction of the castle walls were not taken any solution or cement. New levels connecting stones so that belonged to the upper wedge recess bottom.    Not preserved the name of the architect who planned kurylivetskyy Palace. In the late nineteenth century. building was rebuilt new Russian owners, but the main features of the building are preserved (symmetrical, rectangular plan, two floors of the courtyard and three - from the park, etc.). width = 1Zavdyaky midorytu M.Podolinskoho made to 1820r., it is known that the restructuring of the roof of the palace was flat and decorated with either sculptures or decorative pots. He was then and is now non-existent portico with four Ionic columns. Since the 1870s, as seen in the engravings Belarusian artist and traveler Napoleon Orda, portico locked smooth triangular pediment.   Park facade had (and has) a monumental character. He and the higher the floor. The lower floor was a gallery (now there are all sorts of workers closet and utility room boarding). At the time S.Komara here for the summer exhibited a variety of exotic plants in the wine - that landlords have nice blooming garden in front of windows. In the columns of this gallery is a solid iron balcony balustrade. The central part of the facade is decorated with wall columns of the Ionic order. From 1939 to the estate is a children's orphanage.

Вибираючи місце від резиденцію, власник палацу шукав місцину з історією До 1793 р. містечко Муровані Курилівці перебувало у власності родини шляхтичів Косаківських. Остання власниця з Косаківських – Катарина (уроджена Потоцька), була опозиційно налаштована проти політики Станіслава Августа Понятовського та була прихильницею Барської конфедерації. Після того як графиня Катарина Косаківська відмовилася присягати на вірність цариці Катерині ІІ, її маєток був конфіскований і наданий власність поміщику Комару. Вибираючи місце від резиденцію, Станіслав Комар шукав місцину з історією. Здається, він врятував від старого замку все, що зміг: високі мури з північної, східної і південної сторони, підземні склепінчасті каземати - і ескарп, який і дожив більш-менш неушкодженим до нашого часу. Із західного боку на початок ХІХ ст. залишалися лише фрагменти фундаментів фортеці. При будівництві замкових мурів не було вжито ніякого розчину чи цементу. Нові рівні каменів з'єднували таким чином, щоб верхній клином входив в заглиблення нижнього. Не збереглося ім'я архітектора, який планував курилівецький палац. В кінці ХІХ ст. споруду перебудували нові російські власники, але головні риси будівлі збереглися (симетричність, прямокутний план, два поверхи з боку двору і три - з боку парку тощо). width=1Завдяки мідьориту М.Подолінського, зробленому до 1820р., відомо, що до перебудови дах в палацу був пласким і прикрашеним чи то скульптурами, чи декоративними вазонами. Був тоді і неіснуючий нині портик з чотирьох іонічних колон. З 1870-х років, що видно на гравюрах білоруського художника і мандрівника Наполеона Орди, портик замикав гладенький трикутний фронтон. Парковий фасад мав (і має) більш монументальний характер. Він і вищий на поверх. Нижчий поверх являв собою галерею (зараз там розташовані всіляки робітничі комірчини і підсобки інтернату). В часи С.Комара тут на літо виставлялися різноманітні екзотичні рослини в кадках - ось і мали поміщики симпатичний квітучий садочок перед вікнами. На колонах цієї галереї стоїть солідний балкон з залізною балюстрадою. Центральна частина фасаду оздоблена пристінними колонами іонічного ордеру. З 1939 р на території маєтку знаходиться дитячий інтернат.

Przy wyborze miejsca zamieszkania, właściciel pałacu szukali miejsc z historii Przez 1793 miasto Murowanye Kurylivtsi była własnością szlachty Kosakivsky rodzinnych. Ostatnim właścicielem Kosakivsky - Katharina (z domu Potockich) sprzeciwiał politykę Stanisława Augusta Poniatowskiego, był zwolennikiem konfederacji barskiej. Po hrabina Katharina Kosakivsky odmówili przysięgi na wierność cesarzowej Katarzyny II, jej majątek został skonfiskowany i przekazany komarów własnością właściciela.   Przy wyborze miejsca zamieszkania, Stanisław Komar szukać miejsca z historii. Myślę, że został uratowany od starego zamku wszystko, co mógł: wysokie mury na północ, wschód i południe stron, podziemne sklepione kazamaty - i skarpy, które przetrwały mniej lub bardziej nienaruszone do dziś. Po zachodniej stronie, na początku XIX wieku. były tylko fragmenty fundamentów twierdzy.    Podczas budowy murów zamkowych nie zostały podjęte jakieś rozwiązanie lub cement. Nowe poziomy łączące kamieni, tak, że należą do górnej wnęki klina dołu.    Nie zachowały nazwę architekta, który planowany kurylivetskyy Palace. Pod koniec XIX wieku. Budynek został przebudowany nowych właścicieli rosyjskich, ale główne cechy budynku są zachowane (symetryczny, prostokątny plan, dwa piętra na dziedziniec i trzy - od parku itp.). width = 1Zavdyaky midorytu M.Podolinskoho się do 1820r., to wiadomo, że restrukturyzacja dachu pałacu był płaski i ozdobione rzeźbami i dekoracyjnych zarówno doniczek. Był to i jest obecnie nieistniejąca portyk z czterema kolumnami jońskimi. Od roku 1870, jak widać w ryciny białoruskiego artysty i podróżnika Napoleona Ordy, portyk zablokowany sprawne trójkątnym przyczółkiem.   Fasada Park miał (i ma) monumentalny charakter. Wraz z wyżej podłogi. Na parterze była galeria (teraz tam są różnego rodzaju szafy pracowników i pomieszczenie gospodarcze na pokład). W czasie S.Komara tutaj na lato wykazywały różne egzotyczne rośliny w winie - że właściciele mają piękny kwitnący ogród przed oknami. W kolumnach tej galerii jest solidny balkon balustrada żelaza. Centralna część fasady zdobią kolumny ścianie aby jońskim. Od 1939 roku do majątku jest sierociniec dla dzieci.