Golczewo castle was one of the biggest and best-built castles in Pomerania. There was even a legend saying that it was connected to the Kamień Cathedral through an underground tunnel. The first records mentioning castrum Gülzow date back to 1304. At that time, Bishop of Kamień Pomorski, Heinrich Wacholz, bought from Wulvekin Smeling and Echard Wedel­stedt the castle in Golczewo for 1200 marks, paying them 500 marks of advance payment. Four years later, after the invasion of the Brandenburg army on Kamień Pomorski, during which the Cathedral and the neighboring buildings were destroyed, the bishop was forced to transfer his residence to the Golczewo castle. However, only Bishop Friedrich von Eickstedt managed to pay off the next installment for the castle in 1331. The presence of bishops in the Golczewo Castle is documented in the records from 1315, 1354, 1355 and 1363; however, the castle was used already by the Wedelstedt family. During the next centuries, the castle along with the estate frequently changed its owners and was the cause of numerous conflicts, pledges, trials and debts of the bishops and dukes wrangling over it. Ultimately, towards the end of the 17th century, the desolate castle started to fall into ruin. The demolition of the walls (apart from the tower) took place after 1812. Then, the property was handed to a private owner. Later, however, on the orders of Frederick William IV, the state bought back the castle tower, which was later thoroughly renovated. Presumably, a jail was situated in the lower story. The building was the first and foremost watchtower guarding the road leading from the duke’s estates to the residence in Kamień. In the Protestant times, between 1653 and 1816, Golczewo was the seat of Synod (the equivalent of a deanery in the Catholic Church). http://www.spottinghistory.com/

Замок Гольчево стояв на перешийку між озерами Щуче та Оконє ще в кінці XIII століття. Відомо, що в 1304 році єпископ каменський Генрик Вахольц купив його у лицарів сім'ї Смелінгув. З 1534 році замок перейшов на постійній основі у володіння поморських князів. До 1684 року він був резиденцією Ернеста Богуслава де Кроя, останнього каменського єпископа, який насправді не був єпископом. Коли в Померанії запанував протестантизм (1534 рік) і помер останній католицький єпископ Ерасмус фон Мантейфель (1544 рік), ця споруда перейшла до поморських князів. Найвідоміший орендар Гольчевського замку, вищезгаданий Ернест Богуслав де Крой, був племінником останнього герцога Померанії, Богуслава XIV. Ернест отримав символічний прихід собору в Камені Поморському. Після закінчення терміну дії правлячої династії Померанії Грифін все князівство було включено в землі Бранденбурга. Замок Гольчево втратив своє значення. Покинутий і ніким не відреставрований він поступово перетворився на руїни. Сьогодні, недалеко від перетину доріг, що ведуть до Воліна і Пшебєрнува, ви можете побачити, що залишилося від колишнього єпископсько-княжої фортеці. На невеликому пагорбі стоїть самотня вежу, увінчана пірамідальним дахом і цегляними зубцями, яка є туристичною визначною пам'яткою, особливо для дітей. Вежа є прекрасною оглядовою площадкою в сезоні відкритому для туристів. Вона підтримується співробітником муніципальної інституції в Гольчево. Ви можете туди звернутися, якщо вежові ворота закриті.

Pierwszą warownią w tym miejscu był zamek rycerski istniejący w XIII wieku. Do 1304 roku należał do rycerzy Ekharda i Wulfekina Smelling. Zamek składał się wówczas z murowanego prostokątnego domu mieszkalnego we wschodniej części kopca otoczonego ziemnymi umocnieniami. Całość zajmowała obszerny kopiec na przesmyku między jeziorami. W 1304 roku zamek przejął biskup kamieński Henryk Wachholzen, który zapewne zamek nieznacznie przebudował. Jeszcze w XIV wieku kolejnymi właścicielami Golczewa została rodzina Flemmingów, którzy następnie w 1406 roku sprzedali zamek księciu Bogusławowi VIII. Za jego czasów zamek został znacznie przebudowany, zajął obszar zbliżony do kwadratu. Od południowo-zachodniego narożnika wzdłuż południowego muru obwodowego stanął nowy budynek mieszkalny, a w narożniku południowo-wschodnim włączono w obwód murów wysoką wieżę. U samej podstawy zbudowana z kamienia wyżej murowana z cegły. Do wysokości murów obronnych ma plan kwadratu, wyżej jest okrągła. Poniżej poziomu gruntu w wieży znajdował się więzienny loch, a wejście do niej umieszczono na wysokości korony murów zamkowych około 6 metrów nad dziedzińcem. Przebudowany budynek zamkowy z XIII wieku włączony był we wschodni odcinek murów obwodowych, pozostałe dwa boki kwadratu prawdopodobnie zajęły mniejsze zabudowania gospodarcze. W 1436 roku zamek ponownie przejęli biskupi kamieńscy, w 1534 roku należał do książąt pomorskich. Użytkowany do 1684 roku został później został opuszczony i uległ postępującej ruinie. Do 1812 roku z zamku po kolejnych rozbiórkach pozostała już tylko wieża i nikłe fragmenty murów obwodowych. Ocalała wieża zamkowa była dwukrotnie remontowana, otrzymała wtedy obecne zwieńczenie. Blanki zostały wykonane w 1895 roku, a ostrołukowy hełm w 1929.

Замок Гольчево стоял на перешейке между озерами Щучье и Оконе еще в конце XIII века. Известно, что в 1304 году епископ каменский Генрик Вахольц купил его у рыцарей семьи Смелингув. С 1534 году замок перешел на постоянной основе во владение поморских князей. К 1684 он был резиденцией Эрнеста Богуслава де Кроя, последнего Каменского епископа, который на самом деле не был епископом. Когда в Померании воцарился протестантизм (1534) и умер последний католический епископ Эрасмус фон Мантейфель (1544), это сооружение перешло к поморским князям. Самый известный арендатор Гольчевського замка, вышеупомянутый Эрнест Богуслав где Крой, был племянником последнего герцога Померании, Богуслава XIV. Эрнест получил символический приход собора в Камене Поморском. После окончания срока действия правящей династии Померании Гриффин все княжество было включено в земли Бранденбурга. Замок Гольчево потерял свое значение. Заброшенный и никем не отреставрированный он постепенно превратился в руины. Сегодня, недалеко от пересечения дорог, ведущих к Волина и Пшебернува, вы можете увидеть, что осталось от бывшей епископского-княжеской крепости. На небольшом холме стоит одинокая башня, увенчанная пирамидальной крышей и кирпичными зубцами, которая является туристической достопримечательностью, особенно для детей. Башня является прекрасной смотровой площадкой в ​​сезоне открытом для туристов. Она поддерживается сотрудником муниципальным учреждением в Гольчево. Вы можете туда обратиться, если башенные ворота закрыты.