The Gniew Castle is the mightiest fortress of the Teutonic order on the left bank of the Vistula River. Built at the turn of the 13th and 14th centuries, it was the home of Teutonic commanders, and, in Polish times, the seat of starostas. Rebuilt many times in the 19th century (granary, prison), it finally burned in the Great Fire of 1921. In 1968-1974, “FAMA” Marine Machinery Works in Gniew began the first phase of the castle rebuilt. That phase was finished with laying ceilings over the last storey, making a roof structure and covering it with ceramic roofing tiles. In 1992, the City and Commune Council in Gniew, started the second phase of the castle rebuilt within public works. It consisted of making ceilings in the western and eastern wings, adaptation of interiors together with rebuilt of the chapel and tourist development of the Castle Hill. Nowadays, within the Gniew stronghold their seats have: - “European Historical Park in the Gniew Castle” Fundation; - Branch of Archaeological Museum in Gdańsk; - "Schola Cantorum Genevensis"choir; - Yellow Infantry Regiment of Gustavus II Adolphus; - Hussar banner of Mr. Mieczysław Struka; - “MORION” blacksmith-armourer workshop. Performances and historical outdoor stagings and knight tournaments organized here from 1992 have caused the Gniew Castle to be recognized as one of main medieval tradition dissemination centres in Poland. Throughout the year there are organized conferences, conventions, scientific symposiums and banquets. What is more, the castle offers one- and several-days stays for organized teenage groups with “live history lessons”, a bonfire and with a visit of “the Gniew Castle Ghost”. http://www.zamek-gniew.pl/

Перша релігійна сторожова вежа була побудована в районі незабаром після переведення земель в тевтонських лицарів. Це було в 1276, і перший командир Дітріх фон Шпейєр є. Сторожова вежа була побудована в 1283 років, але не на місці нинішнього замку. Точне місце розташування не відомо, це може бути пов'язано з сусідньою Grodzisk "Dybowo". В 1290 роки, робота на пагорбі замок і пов'язаної з ним міський центр. Ви вибрали кращий курс, щоб поміститися в області. Високий пагорб викидається в сторону Балтійської косі, яка на півдні та сході недоступний круті схили. З півночі і заходу природних ярів оборони була посилена стіни палату, а потім перетворив їх на рів. Створена в 1290 будівництво продовжив поетапно протягом наступних кількох десятиліть. До кінця тринадцятого століття шестиметрової стіни замку належні, в трьох кутах були злегка виступаючі із стін башточками. У північно-східному кутку була побудована на базі могутнього Stolpe трапецієподібної і вище - восьмикутна. Настінні південні і північні крила зведений будинків і господарських будівель. На півдні був оригінальний вхід в замок пізніше замуровані. На початку чотирнадцятого століття падає черговий етап будівництва. Залучені стіни і кутові вежі, і інші відділи периметру стіни був побудований ще два крила і весь двір, оточений монастирів. Незабаром після стіни отримали остаточне висоту і на них з'явилися криті оборону. Наступні зміни повинні розглядатися як окремий проект будівництва. А саме, після 1422 він служив в якості колишнього сидінні гросмейстер Майкл Küchmeister'owi. Адаптація замок до його потреб замурували вхід в колишньому замку, і новий пірсинг в східному крилі. Після цієї операції, залишилися на фасаді південному крилі колишньої видному порталу воріт. Колишній охоронець кімната розширена каплиця, розміщення східному крилі був жорстоко зміна. Макет утиліта замка не відрізняються від інших припущень Тевтонського ордена. Підсобні приміщення були в підвалі і першому поверсі. Перевірки, в 1565 році перераховані такі номери на першому поверсі: комора, кухня, пекарня, в'язниця (ймовірно, в підвалі). Вища рівня було для житла і народного представництва. У північному крилі для 1422 був плоским командир і гуртожитки, а потім і весь поверх присвячений квартирі Майкла Küchmeister'a. У південному крилі, як вже згадувалося, був каплиця. Він також був будинок голови. Трапезна частково займають південну і західну крило. Верхні поверхи знову займають місця в будинку - в основному зберігання зерна, можливо, зі збройової. Остаточний вигляд взяв фортецю: чотири квадратних припущення, що всі крила мають однакову висоту, але різну кількість історій. Весь екстер'єр фасад замка був прикрашений цегляної zendrówką в алмазної і елочка візерунки. Які унікальні в замках будівлі Тевтонський Gniewska був в центральній палаті, на вершині пагорба. Чотирикутник будівель, оточених ровом, ребра якого були цегляні стіни. Між ровом і замка залишили широко Парчам, що interwalls. На внутрішніх кутах підпірної стінки рову були корпусів - три квадрата і одного раунду. Останнє, ймовірно, виступати в якості gdaniska тому що це було пов'язано з замка під'їзду. Замок власне все одно повинні включати так звані. Мисливський будиночок. Спочатку це був будівлю для вогню під час роботи в 1422 воріт і підйомного мосту. Сучасний вигляд датується час Яна Собеського. Замок з початку був досить обширний палату, але його макет ми знаємо тільки з перевірки, в 1565 році, в якому розповідається про триваючу роботи з реконструкції. Документ, який ми знаємо, що стіни були підняті стайні, сарай, Carriage House, будинок для прислуги та відомства, квартира Колесник і парові. Біля підніжжя пагорба був амбар і млин замок. Гнів був першим форпостом Тевтонського ордена на лівому березі річки, так що військове значення замку був поставлений на високій ноті. Дослідження, проведені в роки 1386-1446 вказують на значне збільшення потенційної оборони. Звичайно, це супроводжувалося зростанням міста. Під час Грюнвальдської битви був тимчасово згорнути, потім повторюється навіть під час польсько-гуситів вторгнення. Перший замок час може пройти тест військових в 1410, але, ймовірно, екіпаж здався він убив поляків в відсутність командира Грюнвальд Сигізмунда фон Ramungen. Оскільки більша частина приріст польського замку швидко повернувся в релігійних руках. Гнів, як один з перших міст приєднався прусський союз. Перша облога фортеці жили в лютому 1454. Лицарство за допомогою буржуазії і селянства Гнів після тижня боротьби призвели до загоряння, екіпаж покинули замок, і замок був зруйнований і розграбований. Гданськ влади, що реалізують план забезпечення безпеки та забезпечення свободи торгівлі зажадав повного знищення замку, однак, не відбулося. Уже у вересні 1454, замок знову довелося йти в руки тевтонських лицарів, зняття городяни підпалили в палату. У 1463 року польська армія під командуванням гетьмана Петра Дуніна знову взяли в облогу замок. Цей крок виявився ефективним, півріччя облога екіпажу відмовилися давати Тевтонський замок і місто поляків. Замок був перетворений на резиденцію губернаторів, всі з яких про які варто згадати Яна Собеського. Незважаючи функції зміни в житловий замок не втратив військове значення. В шістнадцятому столітті це піддавалося реконструкціям парафій стіни і ворота, який засвідчує перевірки, в 1565 році. Догляд за захист не йдуть рука об руку із загальним занепокоєнням з основних будівель фортеці. У більшості невикористаний номер повільно занепадає. Під час воєн з руйнуванням шведи сильніше. Кілька облоги вплинув на стінах замку. У 1626 році замок увійшов шведів, поляків вдалося врятувати його з другої спроби після 10 днів облоги нападів. У 1655 році замок знову встав на короткий час в руках шведського, і після відновлення польської армії протягом тривалого часу зберігається в катівнях шведських ув'язнених. Мабуть, намагаючись бігти в сусідню пронизав льох, де вино пили. Втеча очевидно не вдалося, але були не покарані, пояснюючи, що вони пили за здоров'я королеви. Особливо замок постраждав під час Другої світової війни польсько-шведської lustrator в 1664 пише: "Подібність ні, де, як і раніше траплялося." Так було на замку, основний замок був трохи краще стан, на першому поверсі був повністю впорядкований, і на підлозі каплиці функціонував. Будівлі цього періоду став загрожувати podmywająca Castle Hill Вісли. Коли Гнів прийшли під владою прусських загарбників судилося його у військових цілях. Там були незначні зміни, однак, не були значно Gothic припущення. Уже в 1774 році, проте, змінив своє рішення і поставив тут зерносховища. На жаль, це було пов'язано з необхідністю внесення значних змін в існуючі оточення. Збитий багато стін і стель, оштукатурених фасадів та й пробив новий запис, цього разу в західному крилі. В 1855 знизив головну вежу і частково зруйнований стіни підопічного, але в роки 1856 по 1859 були першою спробою реконструювати готичний замок. Тим не менш, він не намагається достатнє значення точного відтворення будівель. Замість головної вежі був зведений на його місці так само, як і в інших куточках, фасади ковані нові віконні прорізи, зміна внутрішніх справ також спричинило за собою різні вікна макета. Зміни повинні ще згадати усунення gdaniska і відновити стіни внутрішньої палаті. У замку були відновлені в якості в'язниці. Після здобуття Польщею незалежності в замку умови графства офіс, і незабаром після того як він був призначений на військових. У 1921 році значне руйнування в результаті пожежі, протягом тривалого часу функціонували тільки один вижили південному крилі. Під час Другої світової війни була школа тут для молоді нацистської. Після війни, будівлю взяв одну з військових частин. Тільки в 1969 році це було поступове відновлення зруйнованих стін. Останні реставраційні роботи проводились в 1993. Замок можна відвідати, і на внутрішній відкрити готель, ресторан, кафе і клуб. Дуже активні вихователі часто заперечують організації культурних заходів, серед яких найбільш популярними є відомі у всьому Польща турнірах.

Pierwsza zakonna strażnica została w tej okolicy wzniesiona niedługo po przekazaniu ziem Krzyżakom. Było to w 1276 roku, a pierwszy komtur to Dietrich von Spira. Strażnicę zbudowano w 1283 roku, jednak nie w miejscu obecnego zamku. Dokładna lokalizacja nie jest znana, można wiązać ją z pobliskim grodziskiem "Dybowo". W 1290 roku podjęto prace nad wzniesieniem zamku i związanego z nim ośrodka miejskiego. Wybrano oczywiście najlepiej do tego nadające się miejsce w okolicy. Najwyższe wzgórze to wysunięty w stronę Wisły cypel, który od południa i wschodu posiada trudnodostępne strome stoki. Od północy i zachodu obronność naturalnych wąwozów wzmocniona została murami przedzamcza, a potem zamieniono je w fosy. Rozpoczęta w 1290 roku budowa ciągnęła się etapami przez następne kilkadziesiąt lat. Do końca XIII wieku wzniesiono sześciometrowe mury zamku właściwego, w trzech narożach znalazły się wysunięte nieco przed lico muru wieżyczki. W narożu północno-wschodnim zbudowano potężny stołp u podstawy czworoboczny a wyżej - ośmioboczny. Przy murze południowym i północnym postawiono skrzydła mieszkalne i gospodarcze. W południowym znalazł się pierwotny wjazd na zamek później zamurowany. Na początek XIV wieku przypada kolejny etap budowy. Podwyższono mury i narożne wieże, a do pozostałych odcinków muru obwodowego dobudowano dwa kolejne skrzydła i cały dziedziniec otoczono krużgankami. Niedługo potem mury otrzymały ostateczną wysokość i na ich szczycie pojawiły się ganki obronne. Kolejne zmiany traktować już należy jako osobne przedsięwzięcie budowlane. Mianowicie po 1422 roku urządzono tu siedzibę byłemu wielkiemu mistrzowi Michałowi Küchmeister'owi. Adaptując zamek do jego potrzeb zamurowano dotychczasowy wjazd na zamek, a nowy przebito w skrzydle wschodnim. Po tej operacji pozostał w elewacji południowego skrzydła wyraźnie widoczny portal dawnej bramy. Dawne pomieszczenie wartownicze powiększyło kaplicę, również układ skrzydła wschodniego został poważnie zmodyfikowany. Rozplanowanie użytkowe zamku nie różniło się od innych założeń krzyżackich. Pomieszczenia gospodarcze znajdowały się w piwnicach i na parterze. Lustracja z 1565 roku wymienia na parterze następujące pomieszczenia: spiżarnia, kuchnia, piekarnia, więzienie (zapewne w piwnicy). Wyższa kondygnacja przeznaczona była na mieszkania i pomieszczenia reprezentacyjne. W północnym skrzydle do 1422 roku było mieszkanie komtura i dormitoria, a potem całe piętro przeznaczono na mieszkanie Michała Küchmeister'a. W południowym skrzydle, jak już zostało wcześniej wspomniane, znajdowała się kaplica. Był tu również kapitularz. Refektarz zajmował częściowo skrzydło południowe i zachodnie. Wyższe kondygnacje znów zajmowały pomieszczenia gospodarcze - głównie magazyny zboża, być może też zbrojownia. Taką ostateczną formę przybrał zamek: kwadratowe czteroskrzydłowe założenie, którego wszystkie skrzydła miały tę samą wysokość choć różną liczbę kondygnacji. Cała zewnętrzna elewacja zamkowa udekorowana została cegłą zendrówką we wzory rombu i jodełki. Co wyjątkowe w zamkach krzyżackich gniewska budowla znajdowała się w centrum przedzamcza, na szczycie wzgórza. Czworobok zabudowań otoczono fosą, której brzegi stanowiły ceglane mury. Pomiędzy fosą a zamkiem pozostawiono szeroki parcham, czyli międzymurze. Na narożach wewnętrznego muru oporowego fosy znajdowały się wieżyczki - trzy o planie kwadratu i jedna okrągła. Ta ostatnia prawdopodobnie pełniła rolę gdaniska, gdyż była połączona z zamkiem gankiem. Do zamku właściwego należy jeszcze zaliczyć tzw. Zameczek Myśliwski. Pierwotnie był to budynek dla straży przy uruchomionej w 1422 roku bramie i moście zwodzonym. Obecna jego forma pochodzi z czasów Jana Sobieskiego. Zamek od początku posiadał dość rozległe przedzamcze, jednak jego rozplanowanie znamy dopiero z lustracji z 1565 roku, która mówi o prowadzonych pracach remontowych. Z dokumentu tego wiemy, że wzdłuż murów postawione były stajnie, stodoła, wozownia, dom czeladzi i służb, mieszkanie kołodzieja i łaźnia. U podnóża wzniesienia znajdował się spichlerz i młyn zamkowy. Gniew był pierwszym posterunkiem krzyżackim na lewym brzegu Wisły, wobec czego do znaczenia militarnego zamku przykładano dużą uwagę. Lustracje z lat 1386-1446 świadczą o znacznym wzroście potencjału zbrojeniowego. Oczywiście towarzyszył temu również wzrost gospodarczy miasta. W okresie bitwy pod Grunwaldem nastąpiło chwilowe załamanie, potem powtórzyło się jeszcze w okresie najazdu polsko-husyckiego. Pierwszy raz zamek mógł przejść test zbrojny w 1410 roku, jednak prawdopodobnie załoga poddała go Polakom pod nieobecność poległego pod Grunwaldem komtura Zygmunta von Ramungen. Jak większość zdobyczy polskich zamek szybko wrócił w zakonne ręce. Gniew jako jedno z pierwszych miast przystąpił do Związku Pruskiego. Pierwszego oblężenia zamek doczekał się w lutym 1454 roku. Rycerstwo z pomocą mieszczaństwa i chłopstwa gniewskiego po tygodniowych zmaganiach doprowadziło do wybuchu pożaru, wtedy załoga zamkowa zbiegła, a zamek został zniszczony i ograbiony. Władze Gdańska realizujące plan zabezpieczenia i zapewnienia wolności handlu domagały się całkowitego zburzenia zamku, jednak nie doszło do tego. Już we wrześniu 1454 roku zamek znów musiał przejść w ręce krzyżackie, wycofując się mieszczanie podpalili przedzamcze. W 1463 roku polskie wojska pod dowództwem hetmana Piotra Dunina ponownie obległy zamek. Akcja okazała się skuteczna, po półrocznym oblężeniu załoga krzyżacka poddała się oddając zamek i miasto Polakom. Zamek przekształcono wówczas w rezydencję starostów, z których warto wymienić Jana Sobieskiego. Mimo zmiany funkcji na rezydencjonalną zamek nie stracił znaczenia militarnego. W XVI wieku podjęto prace remontowe murów przedzamcza i przedbramia, co poświadcza lustracja z 1565 roku. Dbałość o obronność nie szła w parze z ogólną troską o główne zabudowania twierdzy. W większości nieużywane pomieszczenia powoli popadały w ruinę. Podczas wojen ze Szwedami zniszczenia pogłębiały się. Kilka oblężeń nie pozostało bez wpływu na mury zamkowe. W 1626 roku na zamek wkroczyli Szwedzi, Polakom udało się go odbić przy drugiej próbie oblężenia po 10 dniach ataków. W 1655 roku zamek ponownie dostał się na krótko w ręce szwedzkie, a po odzyskaniu przez wojsko polskie przez dłuższy czas trzymano w jego lochach szwedzkich jeńców. Podobno próbując uciec przebili się do sąsiedniej piwnicy, gdzie upili się winem. Ucieczka oczywiście nie powiodła się, ale nie zostali ukarani tłumacząc się, że pili za zdrowie hetmana. Szczególnie ucierpiał zamek w czasie drugiej wojny polsko-szwedzkiej, lustrator w 1664 roku pisze: "podobieństwa nie masz, gdzie co przedtem stało". Tak było na podzamczu, zamek główny był w nieco lepszym stanie, parter był całkowicie zagospodarowany, a na piętrze funkcjonowała kaplica. W tym okresie zabudowaniom zaczęła zagrażać Wisła podmywająca wzgórze zamkowe. Kiedy Gniew znalazł się pod panowaniem pruskim zaborca przeznaczył go do celów wojskowych. Dokonano niewielkich zmian, które jednak nie wpłynęły znacząco na gotyckie założenie. Już w 1774 roku jednak zmieniono decyzję i umieszczono tu magazyny zbożowe. Niestety wiązało się to z koniecznością dokonania poważnych zmian w dotychczasowych wnętrzach. Zburzono wiele ścian i stropów, otynkowano elewacje i przebito nowy wjazd, tym razem w skrzydle zachodnim. W 1855 roku obniżono główną wieżę i częściowo rozebrano mury przedzamcza, ale już w latach 1856-1859 dokonano pierwszej próby rekonstrukcji gotyckiego zamku. Nie przyłożono jednak odpowiedniej wagi do wiernego odtworzenia budynków. Zamiast głównej wieży wzniesiono na jej miejscu taką samą jak w pozostałych narożach, w elewacjach wykuto nowe otwory okienne, jednak zmiana układu wnętrz pociągnęła za sobą również inny układ okien. Ze zmian należy jeszcze nadmienić zlikwidowanie gdaniska i odbudowę murów przedzamcza. W tak odbudowanym zamku znalazło się więzienie. Po odzyskaniu przez Polskę niepodległości w zamku umieszczono biura starostwa, a niedługo potem został przeznaczony na potrzeby wojskowe. W 1921 roku znacznych zniszczeń dokonał pożar, przez dłuższy czas funkcjonowało tylko jedno ocalałe skrzydło południowe. W czasie drugiej wojny światowej znalazła się tu szkoła dla hitlerowskiej młodzieży. Po wojnie budynek przejęła jednostka wojskowa. Dopiero w 1969 roku podjęto się stopniowego odbudowywania zrujnowanych murów. Ostatnie prace konserwatorskie prowadzono w 1993 roku. Obecnie zamek można zwiedzać, a na przedzamczu czynny jest hotel, restauracja, kawiarnia i klub. Prężnie działają opiekunowie obiektu organizując często imprezy kulturalne, z których najpopularniejszą są słynne w całej Polsce turnieje rycerskie.

Замок в Гневе это самая могучая крепость Тевтонского ордена на левом береге реки Висла. Она была построена на переломе XIII и XIV веков и являлась домом тевтонских командиров, а в польские времена была местопребыванием старостов. В XIX веке была многократно перестраиванная (амбар, тюрьма), окончательно сгорела в большом пожаре в 1921 году. В годах 1968-1974 Предприятие Карабельных Механизмов "ФАМА" в Гневе начало I этап восстановления замка. Оно составило перекрытие над последним этажем, выполнило конструкцию крыши и покрыло её керамическим черепцом. В 1992 г. Городское учреждение и Гминное учреждение в Гневе начали II этап восстановления замка в рамках публичных работ. Они выполнили перекрытия в западном и восточном крыле, обработку интерьера вместе с реконструкцией часовни, а также туристическим благоустройством замкового холма. Теперь в стенах гневской крепости и меют своё местонахождение: - Фонд "Европейский исторический парк в замке Гнев - Хор "Схола Канторум Геневенсис" - Жёлтый полк пехоты Густава II Aдольфа - Гусарское знамя его мости господина Мечислава Струка - Chorągiew husarska JMci Pana Mieczysława Struka - Кузнечно-оружейная мастерская "МОРИОН" Организованы здесь с 1992 г.исторические спектакли и инсценировки, а также рыцарское турниры повлияли на это, что замок в Гневе есть призванным одним из главных ценров популяризации средневековой традиции в Польше. Круглый год организуются здесь конференции, съезды, научные симпозиумы и банкеты. Кроме того замок организует однодневные и несколькодневные пребывания для организованных молодёжных групп с "живыми уроками истории", костром и визитом "Духа Замка в Гневе". http://www.zamek-gniew.pl/

Bezpłatny parking przed zamkiem PLN 15.00 PLN 10.00 PLN 40.00 Darmowy parking

-

-

-