Castle of the Pomeranian Dukes - the only Gothic castle located on the coast of the Baltic Sea in Poland. The castle's formation is close to that of a square, with a tower measuring 24 metres in height. The castle's construction began in 1352, in the reign of Bogusław V, who's reign began the alliance with the Hanseatic League. In the eighteenth and nineteenth centuries the castle was used as a warehouse and a prison. Since 1930, the castle was turned into a museum. The Castle of the Pomeranian Dukes, built in the second half of the fourteenth century; in 1352. The castle was built during the reign of Bogusław V and Elżbieta - daughter of Casimir III the Great. Although this was only a secondary residence of the House of Pomerania, the castle was enlarged and modernised in the fifteenth and sixteenth century, becoming a worth royal residence. The town of Darłowo was given the title of The Royal City of Darłowo (Królewskie Miasto Darłowo, Polish). The greatest expansion of the castle was done under the reign of Eric of Pomerania, who rebuilt the castle to that of the design of his previous residence, Kronborg Castle. He had also modernised the castle's defensive fortifications, and built a second defence line, in the form of dikes around the castle. The following expansion of the castle was done under the reign of Duke Bogusław X. When a new wing was built. The next changes were done by Duke Barnim XI. After a great fire, which devastated the castle in 1624, the last Duke of the House of Pomerania, Bogusław XIV, had rebuilt the castle. However, he did not restore the castle to its original architectural style. The castle had lost many of its defences, and a chapel was built inside the Duke Hall. After the duke's death, his widow, Duchess Elżbieta, took over the castle, who lived with him until death.

Замок Поморських Герцогів розташований в Польщі, в центрі міста Дарлово. Згідно з історичними джерелами замок був побудований у другій половині XIV століття, під час правління герцога Богуслава V. У 1352 році герцог купує у Елізабет фон Бер, багатої мешканки Дарлово, ділянку землі, на якому починає будівництво готичного замку, що тривало до 1372 року. Замок мав площу 32 на 34 метри, був обнесений фортечною стіною висотою близько 14 метрів. З міста в замок можна було потрапити по мосту Мірошницького каналу і через великі ворота з підйомним мостом. Над воротами знаходилося приміщення для лучників і охорони. Замкові споруди розміщувалися уздовж східної і південної сторін стіни. У східній частині були побудовані сторожова 23-метрова вежа і княжий будинок з великим лицарським залом на першому поверсі. У XV і XVI століттях замок часто перебудовувався. При Ерікові I Поморському, в 1449-1459 роках, була значно модернізована оборонна система замку і побудована друга оборонна стіна. У 1480 році герцог Богуслав X зносить двоповерхове крило, а на його місці зводиться нову житлову триповерхову будівлю, в яій були облаштовані апартаменти герцогині Софії (Білої Леді). У першій половині XVI століття в східному крилі замку було надбудовано два поверхи, а оборонна вежа виросла до 26 метрів. Після пожежі 1624 року замок був відновлений герцогом Богуславом XIV, в мурі були прорубані великі віконні прорізи, а лицарський зал перетворився в каплицю святої Єлизавети. Багатим оздобленням каплиця зобов'язана герцогині Елізабет, яка, після смерті чоловіка в 1637 році, успадкувала замок. У 1654 році власниками замку стають представники династії Бранденбург. Аж до 1935 року замок використовувався як склад, зерносховище, госпіталь, суд і навіть в'язниця. Деякі будівлі були сильно пошкоджені під час пожеж, інші - знесені. Косметичний ремонт замку було проведено в 1929-1935 роках, частина замку, в якій розмістився Краєзнавчий музей, була відкрита для відвідувачів. Капітальний ремонт замку здійснений в 1971-1988 роках з відновленням екстер'єру і інтер'єрів будівлі з максимальним наближенням до того виду, який замок мав на XVII столітті. У музеї представлені старовинні меблі XVII - XIX століть, картини, предмети побуту і декоративно-прикладного мистецтва, історичні документи, герби і геральдичні знаки поморських герцогів, колекція східного мистецтва, в підвалі замку обладнана експозиція тюремної камери XV століття. У замку проводяться тимчасові виставки, концерти, тематичні вечори та семінари.

Miasto Darłowo zostało założone już w 1271 roku przez Wisława II, potem należało do braci Piotra, Jana i Wawrzyńca Święców. W 1352 roku zakupił je książę słupski Bogusław V, który wzniósł tu zamek na planie prostokąta o bokach 31 x 35 metrów. Zamek zbudowano z cegły, prowadziły do niego dwie bramy - w południowej kurtynie murów umieszczono silną wieżę bramną z przedbramiem, a od północy, od strony miasta, znajdowały się furty w murze obwodowym, dalej przerzucone przez most zwodzony. Wjazdu od strony miasta strzegła niewielka baszta od zewnątrz nadwieszona nad furtami. Początkowo zamek posiadał trzy człony zabudowań na dziedzińcu. Największy budynek zajmował narożnik południowo-zachodni, miał wymiary 12,5 x 15 metrów, posiadał dwie kondygnacje. Drugi piętrowy budynek zajął narożnik południowo-wschodni, miał plan kwadratu. Pozostałą część wschodniej kurtyny muru obwodowego zajmował parterowy budynek mieszczący tylko jedno pomieszczenie - Salę Rycerską. Możliwe jednak, że ten ostatni budynek powstał nieco później, podczas drugiego etapu budowy w końcu XIV wieku. Wszystkie te zabudowania były podpiwniczone. Zespół obronny składał się również z przedzamcza usytuowanego po południowej stronie zamku właściwego, a otoczonego fortyfikacjami drewniano-ziemnymi. W latach 1449-1459 zamek stanowił siedzibę byłego króla Danii, Szwecji i Norwegii Eryka I. Rozbudował on zamek, Sala Rycerska otrzymała sklepienie gwiaździste, a cały zamek otoczony został dodatkowym obwodem murów. W 1480 roku powierzchnia zamku właściwego zwiększyła się, bo od zewnątrz do zachodniego muru, a częściowo na nim wzniesiono nowy budynek o szerokości 8 metrów. Kiedy Darłowo było pod panowaniem Barnima XI podwyższono o dwie kondygnacje skrzydło wschodnie, a w 1571 roku wjazd od strony miasta otrzymał budynek bramny wysunięty przed lico murów. Południową wieżę bramna nadbudowano wtedy o dwie kondygnacje. Pożarze z początków XVII wieku zniszczył wschodnie skrzydło zamku, podczas odbudowy przeznaczono je na kaplicę zamkową, w tym okresie zamek otynkowano, a otworom okiennym nadano nowy kształt. Potem zamek zaczął niszczeć. W latach osiemdziesiątych XVII wieku we wschodnim skrzydle umieszczono magazyn soli, uszkodzone zabudowania przy południowym murze częściowo rozebrano lub obniżono. W 1833 roku w zamku znalazło miejsce więzienie. W okresie międzywojennym zamek remontowano i przeznaczono na muzeum, tą funkcję zachował do dziś. Badania prowadzono tu w latach 1958 oraz 1971-1988.

Замок Поморских Герцогов расположен в Польше, в центре города Дарлово. Согласно историческим источникам замок был построен во второй половине XIV века, во время правления герцога Богуслава V. В 1352 году герцог покупает у Элизабет фон Бэр, богатой жительницы Дарлово, участок земли, на котором начинает строительство готического замка, продлившееся до 1372 года. Замок имел площадь 32 на 34 метра, был обнесен крепостной стеной высотой около 14 метров. Из города в замок можно было попасть по мосту Мельничного канала и через большие ворота с подъёмным мостом. Над воротами находилось помещение для лучников и охраны. Замковые постройки размещались вдоль восточной и южной сторон стены. В восточной части были построены сторожевая 23-метровая башня и княжеский дом с большим рыцарским залом на первом этаже. В XV и XVI веках замок часто перестраивался. При Эрике I Поморском, в 1449-1459 годах, была значительно модернизирована оборонная система замка и построена вторая оборонительная стена. В 1480 году герцог Богуслав X сносит двухэтажное крыло, а на его месте возводится новое жилое трёхэтажное здание, в котором были обустроены апартаменты герцогини Софии (Белой Леди). В первой половине XVI века в восточном крыле замка были надстроены два этажа, а оборонительная башня выросла до 26 метров. После пожара 1624 года замок был восстановлен герцогом Богуславом XIV, в крепостной стене были прорублены большие оконные проёмы, а рыцарский зал превратился в часовню святой Елизаветы. Богатым убранством часовня обязана герцогине Элизабет, которая, после смерти мужа в 1637 году, унаследовала замок. В 1654 году владельцами замка становятся представители династии Бранденбург. Вплоть до 1935 года замок использовался в качестве склада, зернохранилища, госпиталя, суда и даже тюрьмы. Некоторые строения были сильно повреждены во время пожаров, другие - снесены. Косметический ремонт замка был проведен в 1929-1935 годах, часть замка, в которой разместился Краеведческий музей, была открыта для посетителей. Капитальный ремонт замка осуществлён в 1971-1988 годах с восстановлением экстерьера и интерьеров здания с максимальным приближением к тому виду, который замок имел в XVII столетии. В музее представлены старинная мебель XVII - XIX веков, картины, предметы быта и декоративно-прикладного искусства, исторические документы, гербы и геральдические знаки поморских герцогов, коллекция восточного искусства, в подвале замка оборудована экспозиция тюремной камеры XV века. В замке проводятся временные выставки, концерты, тематические вечера и семинары. https://www.tury.ru