The Człuchów was a well-developed settlement as early as the Middle Ages. Which afterwards, under the first monarchs from the House of Piast, Człuchów belonged to the Castellany of Szczytno in Kashubia. Around 1290 the land around Człuchów was ceded by the Duke of Gdańsk Mestwin II to the voivod of Calisia Nicholas of Poniec. In the 1312 his sons sold Człuchów to the Teutonic Knights, who valued the strategic assets of the village and decided to build here a powerful castle. This place was important for the Teutonic Knights as it was located at the junction of the roads leading from Germany to Malbork. And besides, Człuchów was near the borders of the Teutonic State with the Kingdom of Poland and West Pomerania. The construction of the castle proceeded smoothly and around the year of 1365 it became the strongest in the possession of Teutonic Knights, the second one after the Malbork castle. The castle compound in Człuchów consisted of the main castle, known as the High Castle, and three built-up wards: west, north and east. The whole compound was surrounded with enormous fortified stones and brick walls. During its most glorious times, the castle had eleven gates and nine towers (until our days, only parts of the outer walls, the wall surrounding the inner ward and some remnants of two towers – beside to the Louise Gatehouse and the Witches Tower – have survived). The castle also had an extensive system of moats, drawbridges and three types of dungeons, which were the medieval prisons. Owing to the knights and mercenaries who stopped by Człuchów, the settlement transformed from a modest village to the larger village, which on the 19th., of June 1348 the Grand Master of the Teutonic Order, Heinrich von Dusemer, granted civic rights for the Malbork. The presence of the castle meant that Człuchów never had its own fortifications. Which meant that the town was frequently looted and burnt. In later years, the King of Prussia Frederic Wilhelm II, gave his permission to demolish the castle in order to rebuild the town ravaged by two great fires-consumed (in 1786 and 1793). The residents of Człuchów just did not know how to dismantle the tower, because of its height and at later converted it into a church belfry, having first built a Lautheran church adjacent to it in 1825. The XIX century brought to the town some small industry, oil lighting, followed by gas, and finally electricity, road and railway links and a double storied office buildings of offices and institutions. Człuchów joined again the Poland on the 27th., of February 1945. As a result of the war destroyed about 60% of the buildings of Człuchów. The town gradually regained its former importance: cobbled streets, new houses were built, set industries, sawmills, schools, and the railway line was re-opened, developed the park and its surroundings. http://zamkigotyckie.org.pl/en/czluchow/

Місто Члухув, засноване більше 650 років тому, розташоване на перетині важливих торговельних шляхів, що ведуть з Варшави до балтійського узбережжя і з Берліна в Калінінград і столиці Прибалтики. Таке вдале положення було помічено давним-давно спочатку поморськими князями, потім тевтонськими лицарями і поляками. Члухув можна було б назвати музеєм під відкритим небом, тому що майже кожне значима архітектурна будова тут дихає історією. Про часи тевтонців краще будь-якого підручника розповість частково відновлений замок хрестоносців, який свого часу вважався другим за величиною і значимістю після Мальборка. Його звели на початку XIV століття на півострові, оточеному з трьох боків водою, і він вважався неприступним. На жаль, зараз від замку мало що збереглося. Велич середньовічної будови продемонструє восьмикутна вежа висотою 46 метрів. Також на території, де зараз працюють реставратори, можна побачити невелику каплицю і корпус житлового будинку. Весь замок був оточений стінами, від яких збереглися лише фрагменти. За часів правління тевтонців селище Члухув не мало міських стін. У разі нападу ворога всі жителі могли сховатися в замку. Місто формувався не навколо замку, а вздовж торгового тракту. Головним місцем в Члухові була Ринкова площа, оточена рядом історичних будівель. Тут можна побачити і середньовічну Ратушу, і палаци багатих купців і міщан. Раніше все будівлі Ринку були дерев'яними, тому не раз і не два згорали до фундаментів. Нарешті, після особливо сильної пожежі, що трапилася в XIX столітті, було вирішено замінити дерев'яні будівлі кам'яними. Будівельний матеріал місцеві жителі брали на подвір'ї покинутого лицарського замку. Тому, прогулюючись по площі і дивлячись на фасади будинків, пам'ятайте, що перед вами цегла XIV століття. На площі знаходиться фонтан, створений в сучасному стилі, який оживляє древній Ринок.

W 1325 roku na przesmyku między jeziorami rozpoczęto budowę zamku przeznaczonego na siedzibę komtura. Prace budowlane trwały do 1365 roku, jednak komtur Günther von Snoze mógł tu zamieszkać już w 1332 roku. Fundamenty i przyziemie budowli powstały z kamienia, wyżej do budowy użyto już tylko cegły. Zamek wzniesiony był na planie kwadratu o boku 47,5 metra, wewnętrzny dziedziniec wzdłuż czterech skrzydeł otaczały krużganki. Narożnik północno-zachodni założenia zajmowała potężna ośmioboczna wieża, obecnie 45-metrowa, ale pierwotnie miała ona wysokość ponad 50 metrów. W północnym skrzydle przy wieży znajdował się wjazd na zamek otoczony fosą, przez którą przerzucony był zwodzony most. Zamek posiadał gdanisko, wysunięte przed skrzydło południowe. Rozplanowanie pomieszczeń zamku było typowe dla budownictwa zakonu krzyżackiego. Główne pomieszczenia znajdowały się na piętrze. W północnym skrzydle była to kaplica, we wschodnim - kapitularz i dormitorium, w zachodnim - refektarz, w południowym prawdopodobnie izby gościnne. Na parterze znajdowały się pomieszczenia gospodarcze: w skrzydle wschodnim - kuchnia, w północnym - arsenał, w południowym - browar i piec. Na zespół obronny oprócz zamku składały się trzy przedzamcza, droga do zamku właściwego prowadziła przez przedzamcze zachodnie i środkowe, wschodnie prawdopodobnie było pierwotnie lokowaną równocześnie z zamkiem osadą. Po drugim pokoju toruńskim w 1454 roku zamek i miasto znalazły się w granicach Polski i do 1772 roku miał tu siedzibę starosta. Jednak już od połowy XVII wieku, od czasu wojen szwedzkich, stopniowo był rozbierany. Pod koniec XVIII wieku, po dwóch pożarach miasta, cegieł z zamku używano jako budulca przy remontach miejskich zabudowań. Do połowy XIX wieku z zamku pozostała tylko ośmioboczna wieża. Na miejscu wschodniego przedzamcza w 1802 roku zlokalizowano cmentarz, a w miejscu skrzydła północnego wzniesiona została w latach 1826-1828 świątynia ewangelicka. W 1844 roku obniżono jeszcze wieżę o 6 metrów, do obecnej wysokości. Obecnie dawna ewangelicka świątynia mieści instytucje kulturalne.

Город Члухув, основанный более 650 лет назад, расположен на пересечении важных торговых дорог, ведущих из Варшавы к балтийскому побережью и из Берлина в Калининград и столицы Прибалтики. Такое удачное положение было замечено давным-давно сначала поморскими князьями, затем тевтонскими рыцарями и поляками. Члухув можно было бы назвать музеем под открытым небом, потому что почти каждое значимое архитектурное строение тут дышит историей. О временах тевтонцев лучше любого учебника расскажет частично восстановленный замок крестоносцев, который в свое время считался вторым по величине и значимости после Мальборка. Его возвели в начале XIV века на полуострове, окруженном с трех сторон водой и считавшимся неприступным. К сожалению, сейчас от замка мало что сохранилось. Величие средневекового строения продемонстрирует восьмиугольная башня высотой 46 метров. Также на территории, где сейчас работают реставраторы, можно увидеть небольшую часовню и корпус жилого здания. Весь замок был окружен стенами, от которых сохранились только фрагменты. Во времена правления тевтонцев селение Члухув не имело городских стен. В случае нападения врага все жители могли укрыться в замке. Город формировался не вокруг замка, а вдоль торгового тракта. Главным местом в Члухуве была Рыночная площадь, окруженная рядом исторических строений. Тут можно увидеть и средневековую Ратушу, и дворцы богатых купцов и мещан. Ранее все здания Рынка были деревянными, поэтому не раз и не два сгорали до фундаментов. Наконец, после особо сильного пожара, случившегося в XIX веке, было решено заменить деревянные строения каменными. Строительный материал местные жители брали на подворье покинутого рыцарского замка. Поэтому, прогуливаясь по площади и глядя на фасады домов, помните, что перед вами кирпичи XIV века. На площади находится фонтан, созданный в современном стиле, который оживляет древний Рынок. http://www.votpusk.ru/