This is a knight's castle ruins, built on an irregular plan at the turn of the XIII and XIV centuries. At the end of the XIII century a brick castle appeared partially built, it consisted of peripheral semicircular stone walls and wooden buildings in the courtyard. It is likely that the entrance was on the south, and the castle was surrounded by a canal. The castle obtained a full form at a time when the property was belonged to Jan Seckilin. In the first quarter of the XIV century a residential tower with four floors and a height of about 18 m was established. The stone tower was built on the rectangular plan with dimensions of 8 to 10 meters. In the XV century castle was the seat of the knight-robber Georga Reibnitz, in the second half of the XV century - of zenbytsky dukes. Since the beginning of XVI century castle belonged to the family Seidlits who, around 1540, gave it the character of the Renaissance. Also, with the help of Giovanni Bernardo, architect from Verona, outer fortifications were modified. Over the next century the castle was owned by several noble families, and in 1839 it was acquired by Prince Wilhelm Orański. Last renovation was in 1841, the the castles was damaged in 1945. Renaissance frames of doors and windows preserved on the facades, also castle walls, the contours of the peripheral walls, bastions and ditches preserved.

Це руїни лицарського замку, побудованого на нерегулярному плані на рубежі XIII і XIV століть. Наприкінці XIII століття постав частково побудований цегляний замок, який складався з напівкруглої периферійної кам'яної стіни і дерев'яних будівель у дворі. Вірогідно, що вхід був з півдня, і замок був оточений каналом. Повної форми замок набув за часів, коли перебував у власності Джони Сецкіліна. В першому кварталі XIV століття створена житлова вежа з чотирма поверхами і висотою близько 18 м. Побудована з каменю, на прямокутному плані з розмірами від 8 до 10 метрів. У ХV столітті замок був резиденцією лицаря-розбійника Дж. Рейбніца, в другій половині ХV століття - зенбицьких герцогів. З початку XVI століття замок належав родині Сеідліц, котра, близько 1540 року, надала йому характер епохи Відродження. Також за допомогою Джованні Бернардо, будівельника з Верони, було модифіковано зовнішні укріплення. Протягом наступного століття замок був у власності кількох дворянських сімей, а в 1839 році його придбав принц Вільгельм Оранський. Замок був реконструйований в 1841 році, пошкоджений в 1945 році. На фасадах збереглися ренесансні рами дверей і вікон, також збереглися стіни замку, контури периферійних стін, бастіонів і ровів.

Zamek w Ciepłowodach – ruiny zamku z XIII w., znajdujące się w Ciepłowodach w województwie dolnośląskim. Zamek wzniesiono na pozostałościach drewniano-ziemnej siedziby rycerskiej założonej na początku XIII w. przez Alberta I z Brodą. Wiadomo, że w 1287 r. zamieszkiwał tu jego potomek, Albert III z Brodą. W końcu XIII w. powstał częściowo murowany zamek, na który składał się półkolisty mur obwodowy z kamienia oraz drewniana zabudowa dziedzińca. Prawdopodobnie już wtedy wjazd znajdował się od południa, a całość otaczała nawodniona fosa. Pełny kształt tej fazy rozbudowy zamek uzyskał za Jana Seckilina, kanclerza księcia ziębickiego Mikołaja. W kolejnym etapie (pierwsza ćwierć XIV w.) powstała wieża mieszkalna o czterech kondygnacjach i wysokości około 18 m. Zbudowano ją z kamienia, na planie prostokąta o wymiarach 8 na 10 metrów. W XV w. zamek był siedzibą rycerza-rabusia Georga Reibnitza, a następnie książąt ziębickich. Od początku XVI w. zamek należał do rodu Seidlitzów, którzy ok. 1540 r. nadali mu renesansowy charakter, a także (z pomocą Giovanniego Bernardo, budowniczego z Werony) zmodyfikowali fortyfikacje zewnętrzne budując kazamatowe basteje. Przez kolejnego stulecia zamek był własnością kilku rodów szlacheckich, a w 1839 r. nabył go książę Wilhelm Orański. Dwa lata później spłonął. Odbudowano go ją likwidując fosę i obwałowania. W czasach nowożytnych powstał folwark w miejscu średniowiecznego przedzamcza. W 1945 r. rezydencja została zniszczona.

Это руины рыцарского замка, построенного на нерегулярном плане на рубеже XIII и XIV веков. В конце XIII века появился частично построен кирпичный замок, состоящий из полукруглой периферийной каменной стены и деревянных зданий во дворе. Вероятно, вход был с юга, и замок был окружен каналом. Полной формы замок приобрел во времена, когда находился в собственности Джони Сецкилина. В первом квартале XIV века создана жилая башня с четырьмя этажами и высотой около 18 м. Построена из камня, на прямоугольном плане с размерами от 8 до 10 метров. В ХV веке замок был резиденцией рыцаря-разбойника Дж. Рейбница, во второй половине ХV века - зенбицьких герцогов. С начала XVI века замок принадлежал семье Сеидлиц, которая, около 1540 года предоставила ему характер эпохи Возрождения. Также с помощью Джованни Бернардо, строителя из Вероны, были модифицированы внешние укрепления. . В течение следующего столетия замок был в собственности нескольких дворянских семей, а в 1839 году его приобрел принц Вильгельм Оранский. Замок был реконструирован в 1841 году, поврежденный в 1945 году. На фасадах сохранились ренессансные рамы дверей и окон, а также сохранились стены замка, контуры периферийных стен, бастионов и рвов.