Bytów Castle - a Gothic Teutonic castle, later the stronghold for the Pomeranian Dukes. In 1390, the Teutonic Knights started building the castle on a hill in the south-east part of the Bytów. However the castle's construction works were conducted in 1398–1406 years under direction of Mikołaj Fellenstein. The castle was raised on the plan of a rectangle with the dimensions of 49 by 70 of metres, built out of stones and brick. In the corners of the castle, three cylindrical and one square tower was built. The north-western wing of the castle was a three-floor building, which served as living quarters. The most important rooms were in this building, including the refectory, the chapel and the office of the prosecutor. Warehouse space was located on the third floor. The south-west wing of the castle housed a kitchen, and food storage. There was a well located close by. The gate was raised from the north-eastern side of the castle. Coming up to the gate, there was a moat and drawbridge which served as a way to enter the castle. The four towers in each corner of the castle reserved as defensive structures and housed weaponry. In 1410, the castle was seized by the Kingdom of Poland under the command of Władysław Jagiełło. During the Thirteen Years' War the Kingdom of Poland took control of the castle. The King of Poland Kazimierz Jagiellończyk in 1466, seeded the castle to the fiefdom of the Duchy of Pomerania; which at the time was ruled by Duke of Pomerania Eric II. In 1500, the stronghold was surrounded with fortifications and bastions. In the second half of the 16th century, the castle was the residence of the House of Pomerania which in the years of 1560 to 1570 had their living quarters in the south-eastern wing of the castle. The Thirty Years' War brought little damage to the stronghold. Along with the death last member of the House of Pomerania in 1638, the castle was made the residence of the Starosta. During the Deluge, the castle burnt down by the Swedes. The 19th century the castle was partly rebuilt after Elector of Brandenburg Frederick William I of Prussia took over the castle. With that the castle housed a court and a prison. First conservation works were conducted in between the years of 1930 to 1939. The castle was later rebuilt at intervals between the years of 1957 to 1962 years and between the years of 1969 to 1990, when the castle housed the Western Pomeranian Museum (Museum Zachodnio Pomorskie), a hotel with a restaurant and a library.

Бытув расположен в северо-западной части Польши, среди холмов и озёр Кашубии. В XIV веке город и его окрестности являлись крайними западными владениями Тевтонского рыцарского ордена. Строительство замка велось в 1390-1405 годах, во время правления Верховного магистра Тевтонского ордена Конрада фон Юнгингена и бытувского прокурора Якуба фон Рейнаха, работами руководил главный строитель Ордена Николай Фелленштейн. Замок построен на холме, с которого открывается отличный вид на окрестности. План замка имеет прямоугольную форму, по его периметру возведены мощные стены толщиной около трёх метров, с одной квадратной и тремя цилиндрическими башнями в углах. Подход к замку с восточной стороны защищал глубокий ров. Воздвигнутый в соответствии с новейшими фортификационными требованиями того времени, замок стал резиденцией руководства Ордена и пограничной заставой. В замке также останавливались рыцари, направляющиеся в Мальборк - столицу крестоносцев. Весь гарнизон крепости насчитывал в то время несколько десятков человек. Во время Великой войны 1409-1411 годов Тевтонский орден потерпел поражение в сражении под Грюнвальдом, и замок перешёл во владение Польши. Король Владислав Ягайло подарил его в вечное владение своему союзнику померанскому герцогу Богуславу VIII. Но уже в 1411 году, по условиям Торуньского мира, замок был возвращен Тевтонскому ордену. Во время Тринадцатилетней войны замок перешёл в руки польского короля Казимежа Ягеллончика, а в 1454 году вместе с землями города Бытув стал собственностью герцога Эрика II. Династия померанских герцогов владела замком до смерти последнего её представителя Богуслава XIV. Это были времена процветания замка, в 1560-1570 годах была проведена его фундаментальная перестройка. В 1560 году проведено благоустройство замкового внутреннего двора и построен Герцогский дом. Позже была построена Герцогская канцелярия, как две капли воды похожая на Герцогский дом, но немного меньше. Новые постройки придали средневековому оборонительному замку новый характер - герцогской резиденции в стиле ренессанс. В 1657 году Бытув и замок перешли под юрисдикцию курфюрста Бранденбурга Фридриха Вильгельма I. За год до этого, во время войны со шведами, замок был практически разрушен - взорвана Пороховая башня и сожжены почти все замковые сооружения, остались только внешние стены. Утративший своё значение, замок использовался для административных целей, в нём размещались суд и финансовое ведомство. Часть замковых помещений использовалась как квартиры для чиновников и склады. С 1930 года здесь располагались учебный центр и туристическая база. В середине XX века в замке начались восстановительные работы. В 1974 году было восстановлено восточное крыло, в нём разместилась городская библиотека. В 1980 отреставрирована южная часть замка, в которой расположились отель и ресторан Замок. В отремонтированной в 1991 году северной части замка был открыт Западно-Кашубский музей, занимающий 15 выставочных залов на трёх этажах Монастырского дома и двух последних этажах Мельничной башни. Постоянные экспозиции знакомят с историей и культурой кашубов, музей располагает одной из крупнейших коллекций современного народного искусства в Померании. Последний этаж Мельничной башни занимает постоянная выставка, посвященная истории замка и его восстановлению. https://www.tury.ru

Західна частина Польщі має складну історію. Кашуби, жителі цих земель, називали Битів вічним прикордонним містом, тому що він переходив від німців полякам і від поляків німцям неймовірну кількість разів. Замок тут побудували на початку XV століття, надійно укріпивши і убезпечивши місто. З усіх прикладів фортець тевтонського ордена він один з найбільш правильно і раціонально зведених. Замок має чітку чотирикутну форму, по кутах його стоять чотири потужних вежі. Кожна з них має свою оригінальну назву і легенду. Це Млинска, Польова і Рожева круглі вежі, і четверта - Порохова, правильної чотиристоронньої форми. На території фортеці знаходяться Будинок законни, найстаріша будова з усіх, в класичному готичному стилі, а також Будинок Князівська, більш сучасну будівлю. У Будинку законни зараз розташовується музей історії, а князівський використовують як міні готель і ресторан. Тут дуже затишна неповторна атмосфера, весела і овіяна аурою старовини. Влітку столики ресторану стоять прямо у дворі замку, насолоджуватися краєвидами і стінами стародавньої фортеці можна з комфортом на вулиці. Таке застосування будівлі замку не ново для нього. Навіть у давні часи, коли не було битв і протистоянь, а настрій у жителів був мирним і благодушним, лицарі тевтонського ордена використовували його як розважальний заклад і трактир, зупиняючись тут на нічліг по дорозі в Марієнбург. Померанські князі, отримавши Битів під свою юрисдикцію, практично повністю перебудували внутрішні приміщення замку, надавши йому більше лиску і презентабельності. Крім самої фортеці, в селі є ще кілька пам'яток архітектури. Це старий собор св. Георгія, розписаний народними майстрами, а також гарний залізничний міст, споруджений в XIX столітті. Час від часу дрімаючий старовинний замок оживає, в ньому проводяться справжні лицарські турніри, театралізовані вистави та інсценування боїв і битв. http://oharko.blogspot.com.es/

Zamek w Bytowie powstawał w czasach, kiedy wzrastało napięcie między Krzyżakami a Polską, które niedługo miało skończyć się wielką wojną. Wstępne prace przeprowadzono w 1390 roku, a głównymi pracami budowlanymi prowadzonymi w latach 1398-1406 kierował Mikołaj Fellenstein. Pod budowę zamku podwyższono istniejące już wzniesienie na podmokłym terenie. Sam zamek otrzymał plan prostokąta z basztami we wszystkich narożnikach: jedną kwadratową od strony północnej (Baszta Prochowa) oraz trzema okrągłymi w pozostałych narożnikach (Baszta Młyńska od zachodu, Folwarczna - od wschodu i Różana od południa). Zamek jest kamienno-ceglany, w dolnych partiach użyto do jego budowy kamienia z okolicznych pól, w górnej części - cegły. Od strony wschodniej znajduje się przedzamcze chroniące wjazd do zamku. Sam zamek posiadał tylko jeden budynek mieszkalny, Dom Zakonny zwany "prawym domem" - przy północnym murze obwodowym. Zamek był siedzibą bytowskich prokuratorów krzyżackich. W 1410 roku został opanowany przez wojska Władysława Jagiełły, ale po zawarciu pokoju toruńskiego, jak większość krzyżackich twierdz, został oddany zakonowi. Po wojnie trzynastoletniej dostał się ponownie w ręce polskie i król Kazimierz Jagiellończyk oddał go w lenno księciu pomorskiemu Erykowi II. Książęta pomorscy mieli tu swoją siedzibę do 1637 roku. W XVI wieku przeprowadzono w paru etapach znaczną rozbudowę założenia. W pierwszym etapie po 1516 roku wzniesiono dwa nowe budynki. Pierwszy z nich, przy południowo-wschodnim murze, to renesansowy Dom Książęcy, który dotrwał do dziś. Ma on trzy kondygnacje i zewnętrzną klatkę schodową. Przy południowo-zachodnim murze powstała wtedy kancelaria książęca. Zamek został także dodatkowo ufortyfikowany wałami ziemnymi z bastejami w narożach. W 1623 roku na polecenie księcia Bogusława XIV przy murze północno-wschodnim, między Domem Zakonnym i wieżą bramną, wzniesiono Dom Wdów. W okresie potopu Szwedzi zajęli i zniszczyli warownię, spalili budynki, wysadzili czworoboczną wieżę. Uszkodzony został przez to także Dom Zakonny. Jedynie Dom Wdów i Baszta Młyńska wyszły z tych działań prawie nienaruszone. W 1658 roku zamek przejęli razem z miastem Brandenburczycy. W 1686 roku dobudowano przy wschodnim murze, obok Wieży Bramnej Dom Sądowy, ale już w XVIII wieku cały zamek był w tak złym stanie, że rozpoczęto jego rozbiórkę. Całkowicie rozebrano budynek kancelarii i wieżę bramną, a przez fosę usypano groblę. Na szczęście koszty prac rozbiórkowych Domu Zakonnego okazały się na tyle wysokie, że nie doszło do ich rozpoczęcia planowanego w 1855 roku. W latach 1854-1858 Dom Sądowy został przebudowany na więzienie. Na przełomie XIX i XX wieku zamek był wykorzystywany między innymi na spichlerze, sąd powiatowy, więzienie, urząd podatkowy. Po 1930 roku w zamku znalazło miejsce schronisko dla młodzieży. Jeszcze w 1937 roku podjęto próbę odbudowy, ale wojna nie pozwoliła na realizację tych zamierzeń. O ile miasto w czasie wojny dość poważnie zostało zrujnowane o tyle zamek został oszczędzony. Po wojnie odrestaurowano go i obecnie mieści się tu Muzeum Zachodniokaszubskie, hotel, biblioteka, restauracja. Regularnie organizowane są też imprezy kulturalne, spotkania, koncerty, wernisaże.