The Będzin Castle is a castle in Będzin (pronounced: [ˈbɛnd͡ʑin]) in southern Poland. The stone castle dates to the 14th century, and is predated by a wooden fortification that was erected in the 11th century. It was an important fortification in the Kingdom of Poland and later, the Polish-Lithuanian Commonwealth. The village of Będzin originated in the 9th century. The local wooden fort, that the records show existed as early as the 11th century, was destroyed during the Tatar invasion in 1241 and subsequently rebuilt. During the reign of Casimir III the Great the castle received an upgrade from wooden fortress to a stone one, and the stone fort was operational as early as in 1348. The growing trading village of Bytom was given Magdeburg Law city rights shortly afterwards, in 1358. The castle was meant to be a military outpost on the southwestern border of the Kingdom of Poland (later, the Polish-Lithuanian Commonwealth). It was the most westward fortification, and was meant to hold off any invasion coming to Lesser Poland from Bohemian or Silesian lands. In 1364 the castle was visited by Charles IV, Holy Roman Emperor. In 1588, Maximilian III, Archduke of Austria, was held prisoner in here, after his defeat in the War of the Polish Succession (1587–1588). The castle fell into disrepair in the late 16th century. The fire of 1616 and damage during The Deluge in 1657 resulted in the further destruction. The fortress was periodically repaired, but due to shifts in the layout of the borders and relations between Poland and its neighbours, it lost much of its importance. After the partitions of Poland, Będzin fell into Prussian control and the castle became property of the Hohenzollern family. In 1807, the nearby lands were transferred to the Duchy of Warsaw, and in 1815, to the Congress Poland. In 1825 the castle was virtually falling apart, and when a piece of the stone crushed a passerby, demolition of the castle was ordered, but before it was started, the castle was declared a monument. In the 1830s the castle was bought by Count Edward Raczyński and partially rebuilt, with a Protestant church temporarily housed inside, but after Raczyński's death in 1845 plans to open an academy or a hospital there were abandoned, and the castle once again fell into disrepair. The castle was not rebuilt again until the times of People's Republic of Poland, when in 1952–1956, a museum was opened there. The castle became the site of a museum, Zagłębie Museum in 1956. The museum has several collections: one of armament, from medieval to World War II times; second dedicated to the history of the Będzin Castle; third to the castles of the other nearby castles founded by Casimir the Great (Eagle Nests Trail or Szlak Orlich Gniazd) and the final one, to the military history of the Będzin region. The castle has two towers, a cylindrical one and a square one. Smaller buildings were attached to the towers. There were three layers of walls, and the castle was connected to the city walls, parts of which survived till today.

Бендзинський замок, який є частиною старовинної фортифікаційної системи для охорони кордонів Малопольщі, входить в розширену версію пішохідного маршруту «Стежка Орлиних Гнізд». Замок в Бендзині, як і більшість замків цього маршруту, розташований на пагорбі і має досить аскетичний вигляд готичної цитаделі, якій не личать легковажні прикраси фасаду і надмірності в архітектурі. Масивний замок з темного каменю, стіни якого дуже ефектно виглядають вночі в променях різнобарвного підсвічування, в наші дні нерідко стає місцем проведення різних фестивалів, лицарських турнірів і історичних реконструкцій. Історія Бендзинського замку Фортеця на пагорбі над річкою Чорна Пжемша веде свою історію з 9 століття, коли в цьому місці стояв укріплений град племені віслян, який не зміг протистояти навалі татаро-монгольської орди в 1241 році і зник у вогні пожеж. Через кілька років, в роки правління краківського князя Болеслава V на залишках дерев'яної фортеці була збудована масивна стовпова башта, що збереглася до наших днів. При королі Казимирі III Великому, в 1340-х роках до цієї сторожовій вежі додався комплекс будівель, що утворювали Верхній замок і були захищені двома лініями оборонних стін. Нижче фортечних мурів був розташований рів, після якого існувала ще одна лінія стін для захисту міських будівель. Добре укріплений замок в Бендзині був частиною фортифікаційної системи, яку будували в цей період за наказом Казимира Великого для захисту західних кордонів і важливих торговельних шляхів. До того ж після втрати Польщею сілезьких земель межа між польськими та чеськими володіннями проходила по берегу Чорної Пжемші, практично біля самого підніжжя замкової гори. Замок Бендзин носив статус королівського замку, але управляли ним у різні роки бургграфи, капітани гарнізону, старости Бендзина або губернатори краю. У 1434 році в замку сталася зустріч правителів Малопольщі та Сілезії, які підписали договір про припинення взаємної ворожнечі і гарантії компенсації шкоди, завданої один одному в роки гуситських воєн. Що подивитися? Територію Бендзинського замку, не надто велику, але зате добре відреставровану, складає комплекс Верхнього замку і так зване Підзамче – подвір'я з в'їзними воротами і подвійною оборонною стіною. Між фортечними стінами розташовані інформаційні таблички і лавки, на яких можна відпочити від підйому на Замкову гору. У південно-східній частині замку розташований арочний об'єкт, який привертає загальну увагу і відображений на багатьох фото. Багато туристів помилково приймають його за міст, але насправді це всього лише декоративна конструкція, яка була побудована на місці стіни, що обрушилася в 19 столітті. Експозиції Музею Заглембя, розташовані на першому та другому поверхах Бендзинського замку, пропонують увазі відвідувачів багаті колекції старовинної зброї і історичних артефактів, пов'язаних з довгою історією Бендзина. Збройна колекція складається з кількох відділів, в яких можна побачити різноманітну вогнепальну і холодну зброю, а також зброю, кольчуги і шоломи воїнів різних епох, в тому числі такі екзотичні для цих земель експонати, як екіпірування японських самураїв. Колекція історичного розділу музею крім старовинних експонатів та археологічних знахідок включає в себе різні документи, карти, літографії і фотографії, за допомогою яких можна простежити історію замку протягом декількох століть. Величезною популярністю у туристів користується найстаріша частина замку – Кругла стовпова вежа, на вершині якої відкрито оглядовий майданчик для всіх, хто бажає поглянути на мальовничі околиці міста. Із західного боку замкової гори розташований ще один історичний об'єкт, який з 1983 року поряд з Бендзинським замком є складовою частиною Музею Заглембя. Це палац родини Мєрошевських, представники якої володіли Бендзинським замком в 18 столітті; нині в палацово-парковому комплексі розташовані виставки художнього мистецтва, збори виробів з фарфору і срібла, колекції меблів і скульптури 18-20 століть. https://castles.today

Badania archeologiczne prowadzone w 1991 roku wykazały, że pierwsze umocnienia powstały na obecnej Górze Zamkowej nad Czarną Przemszą na przełomie IX i X wieku, a był to wał i fosa. Potem gród obronny wzniósł tu Bolesław Wstydliwy, który po podziale dzielnicowym objął władzę nad dzielnicą krakowską i chciał umocnić swoją pozycję przez panowanie nad ważnym szlakiem handlowym z Krakowa do Wrocławia. Prawdopodobnie jeszcze w XIII wieku powstał pierwszy element murowany w dotychczas drewnianym grodzie - okrągły stołp u podstawy kwadratowy. Murowany zamek powstał za czasów Kazimierza Wielkiego. Warunki obronne terenu zostały bardzo dobrze wykorzystane przez budowniczych, którzy przekopaniem suchej fosy dodatkowo wzmocnili dojście do zamku od wschodu. Dom mieszkalny był przystosowany do obrony, ale spełniał też funkcje baszty. Wcześniejsza okrągła wieża znalazła się w północno-zachodnim narożniku zabudowań, a całość otoczona była podwójnym systemem murów. Początkowo niewielka osada przygrodowa zaczęła się rozwijać w miasto, które Kazimierz Wielki razem z zamkiem i kościołem otoczył murami. Według legendy Kazimierz Wielki przybywając w to miejsce powiedział: "Tu będziem odpoczywali", stąd ma się wywodzić nazwa miasta Będzin, a pobliska Czeladź według tej legendy była miejscem gdzie zatrzymała się królewska świta. W średniowieczu Będzin był bardzo ważnym ogniwem linii obronnej na granicy z Czechami. Wysunięty przed linię "Orlich Gniazd" przyjmował pierwsze ataki zapuszczających się w te strony z wyprawami wojennymi książąt śląskich. W 1589 roku podpisano w zamku pakta będzińskie, w których wzięty do niewoli austriacki arcyksiążę Maksymilian zrzekł się praw do polskiego tronu. W 1683 roku przebywał na zamku będzińskim podążający na odsiecz Wiedniowi król Jan III Sobieski. Później zamek stopniowo podupadł i dopiero w 1834 roku podjęto próby przywrócenia mu dawnej świetności. Projekt odbudowy przygotował Franciszek Maria Lanci. W planach było utworzenie w zamku szkoły górniczej dla potrzeb rozwijających się w okolicy kopalń węgla kamiennego. Po zniszczeniach z okresu drugiej wojny światowej w pełni odremontowano zniszczone mury i obecnie zamek prężnie działa jako ośrodek kulturalny organizując wystawy i imprezy.

Бендзинский замок, являющийся частью старинной фортификационной системы для охраны границ Малопольши, входит в расширенную версию пешеходного маршрута «Тропа Орлиных Гнезд». Замок в Бендзине, как и большинство замков этого маршрута, расположен на холме и имеет довольно аскетический вид готической цитадели, которой не к лицу легкомысленные украшения фасада и излишества в архитектуре. Массивный замок из темного камня, стены которого очень эффектно выглядят ночью в лучах разноцветной подсветки, в наши дни нередко становится местом проведения различных фестивалей, рыцарских турниров и исторических реконструкций. История Бендзинского замка Крепость на холме над рекой Черная Пжемша ведет свою историю с 9 века, когда в этом месте стоял укрепленный град племени вислян, который не смог противостоять нашествию татаро-монгольской орды в 1241 году и исчез в огне пожарищ. Спустя несколько лет, в годы правления краковского князя Болеслава V на остатках деревянной крепости была выстроена массивная столбовая башня, сохранившаяся до наших дней. При короле Казимире III Великом, в 1340-х годах к этой сторожевой башне добавился комплекс строений, образующих Верхний замок и защищенных двумя линиями оборонительных стен. Ниже крепостных стен был расположен ров, после которого существовала еще одна линия стен для защиты городских построек. Хорошо укрепленный замок в Бендзине был частью фортификационной системы, которую строили в этот период по приказу Казимира Великого для защиты западных границ и важных торговых путей. К тому же после потери Польшей силезских земель граница между польскими и чешскими владениями проходила по берегу Черной Пжемши, практически у самого подножия замковой горы. Замок Бендзин носил статус королевского замка, но управляли им в разные годы бургграфы, капитаны гарнизона, старосты Бендзина или губернаторы края. В 1434 году в замке произошла встреча правителей Малопольши и Силезии, которые подписали договор о прекращении взаимной вражды и гарантиях компенсации ущерба, нанесенного друг другу в годы гуситских войн. Что посмотреть? Территорию Бендзинского замка, не слишком большую, но зато хорошо отреставрированную, составляет комплекс Верхнего замка и так называемое Подзамчье – подворье с въездными воротами и двойной оборонительной стеной. Между крепостными стенами расположены информационные таблички и скамейки, на которых можно отдохнуть от подъема на замковую гору. В юго-восточной части замка расположен арочный объект, который привлекает всеобщее внимание и запечатлен на многих фото. Многие туристы ошибочно принимают его за мост, но на самом деле это всего лишь декоративная конструкция, которая была построена на месте обрушившейся в 19 веке стены. Экспозиции Музея Заглембя, расположенные на первом и втором этажах Бендзинского замка, предлагают вниманию посетителей богатые коллекции старинного оружия и исторических артефактов, связанных с долгой историей Бендзина. Оружейная коллекция состоит из нескольких отделов, в которых можно увидеть разнообразное огнестрельное и холодное оружие, а также доспехи, кольчуги и шлемы воинов разных эпох, в том числе такие экзотические для этих земель экспонаты, как экипировка японских самураев. Коллекция исторического раздела музея помимо старинных экспонатов и археологических находок включает в себя различные документы, карты, литографии и фотографии, с помощью которых можно проследить историю замка на протяжении нескольких веков. Огромной популярностью у туристов пользуется самая старая часть замка – Круглая столбовая башня, на вершине которой открыта обзорная площадка для всех, кто желает взглянуть на живописные окрестности города. С западной стороны замковой горы расположен еще один исторический объект, который с 1983 года наряду с Бендзинским замком является составной частью Музея Заглембя. Это дворец семьи Мерошевских, представители которой владели Бендзинским замком в 18 веке; ныне в дворцово-парковом комплексе расположены выставки художественного искусства, собрания изделий из фарфора и серебра, коллекции мебели и скульптуры 18-20 веков. https://castles.today

Bezpłatny parking dostępny tylko na pobliskich ulicach. 10.00 PLN 6.00 PLN Podziemne można zwiedzać bezpłatnie.

-

-

-